Кирило
Перевірити хочуть... Ну-ну, хто ще ризикує у такому випадку.
— Так, будь ласка. Не стримуйте себе з iдеями!- дозволяю.
Злякали, теж мені.
— Тоді давайте так, — пожвавився Філ, — Познайомишся з дівчиною, яка не ходить по клубах і не може оцінити твої танці, популярність і крутість, і…
— Стоп! Я краще придумав, — перебив його Алекс, — Ми самі вкажемо тобі на ту, яку треба закохати в себе. Так ти підстроїти нічого не зможеш. А то знаємо тебе, — пролунало в мою сторону, начебто я багато брешу.
Це на мене, найчеснішого і серйознішого чоловіка в світі, такі натяки? Прикрасити можу, перебільшити чи применшити. А брехати? Нi-i-i. Та ніколи!
— Показуйте, на кого хочете. Розраховували мене налякати? А дулю вам! — скрутив їм фігуру з п’яти пальців, щоб розглянули гарненько.
— Без умов буде якось тупо, — скептично пробурмотів Марк, — Якщо провалиш завдання парі, то повинен будеш відпрацювати програш.
Всі з радістю підтримали. Нiбито багато не пили, а розійшлися тут штрафи виписувати. Після недовгих обговорень, як мене провчити, такі собі друзі домовилися. Більшістю голосів переміг Алекс. Ну я йому це пригадаю.
— Дівчина, яку ми виберемо для тебе повинна буде не просто сходити на побачення, а серйозно на тебе запасти. Чим раніше, тим краще. Не впораєшся — ми тобі допоможемо заспокоїтись. Подаруємо найбільшу популярність. Не дякуй! В кінці весни на святі міста ти танцюватимеш брейк. З обов'язковою умовою. Будеш показувати трюки посеред головної площі в одних плавках тигрового забарвлення і приклеєною на лобі зіркою . Ось там точно запалиш!
Хай помріють, хай.
— Тоді і для мене від вас має бути користь, — дарма я, чи що, час витрачати буду на чудовисько, яке вони оберуть? Гадаю, там буде жах. — От як змовилися, так дружно i купуйте мені квиток на концерт найвідомішого ді-джея Торнадо світової величини, коли я виграю. На початку літа він виступатиме в одному з кращих клубів столиці.
Так я і відірватися зможу і зняти роздратування після атаки вибраної ними жертви. Не погодяться — зможу зітхнути з полегшенням. На квиток і так у батька візьму. Млин. Він ж мені годівничку прикрив. З початком п'ятого курсу у нас це називається: «Треба? Заробляй!». Доводиться підробляти в батьківській компанії нерухомості, туди він мене збирається затягнути після диплома.
Братва почала радитися. Яр з Філом мнуться, сумніваються. Підбурювачі хрінові. В кінці Марк зупиняє перемови, обіцяючи додати, скільки доведеться. Для нього не проблема і кожному поїздку сплатити.
— Все! Тепер не відкрутишся, — хлопнув Алекс мене по плечу, передчуваючи нові розваги. — Підберемо для тебе саму-саму. А я особисто зніму твій виступ на камеру для каналу на ютубі.
— Камеру лише не впусти, — даю йому пораду, — Коли я в столиці відзначатиму перемогу над лузерами, передам в неї тобі привіт.
Нехай поки я лише обіцяю обламати друзів, що замріялись. Але це всього лише питання часу. Мені і тижня вистачить на все про все. Показуючи найбайдужіший вигляд упевненого в собі хижака, згадав про руду.
Подальший вечір проходив за звичайним сценарієм. З однією болісною різницею. Перший танець з рудою став останнім, варто було їй притиснутися до мене, виляючи стегнами. У її кольорі волосся я побачив схожість з Годзіллою. Відчуття лапок миттєво пробіглося по лівій нозі. Більше випробовувати долю не став. Ясно ж. Вона нам із шпагою Чемпіона теж не підходить. Тому раніше всіх поїхав додому, клянучи Білянку та хом'яка.
#107 в Молодіжна проза
#1249 в Любовні романи
#595 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 11.09.2020