Ставка на Мелiссу

Роздiл 1

Анотація:

Погоджуючись на суперечку з подругами триматися подалі від хлопцiв, я була впевнена в своїй перемозі. Студентське бурхливе життя зовсім мене не цiкавить. Турбуватися ні про що. Моя впевненість раптово похитнулась. Адже на мене відкрив полювання сам король вечірок, гульвіса й зухвалий красунчик.
Спочатку знайомства він мене ображає. Але незабаром сам не дає проходу. Я відчуваю, що потрібна йому не просто так. Важливо розібратися в причині таких змін, якщо в гонитві за правдою не програю свою особисту ставку.

***

Мелісса

Годзілла втік із клітки.

Ось тільки був у ній. Пив водичку, рився в травичці. Варто було мені відвернутися на теревені подружок, і все — відчинені дверцята в допомогу для втечі.

— Дівчата, пошукайте тут Годзіллу, а я вигляну в коридор. Раптом він встиг вискочити далі, — крикнула на бігу і вилетіла з аудиторії кафедри ветеринарії.

У нас там цілий куточок живої природи. Ще черепаха та рибки є. Головний улюбленець групи — Годзілла, він же наш талісман. Уявляю, як мені перепаде, якщо не знайду втікача.

Уважно провела очима уздовж підлоги зліва на право та зачепилася за широко розставлені ноги в чорних джинсах із міцними сідницями. Придивилась уважніше. Високий брюнет сперся ліктем на підвіконня, спілкуючись по телефону.

Є! Помітила майоріння рудої шерстки. Втікач застиг біля величезної кросівки парубка і, притаївшись, радіє свободі.

О Боже! Він же зараз розчавить малюка!

Стрімголов кинулася рятувати талісман майбутніх ветеринарів третього курсу. Опустившись навпочіпки поміж широко розставлених ніг юнака, потягнулася рукою, щоб схопити прудкого Годзіллу.

Не помічаючи мене, брюнет продовжував розмовляти.

— Ти все-все із себе зняла? — прозвучало владним тоном із придихом, — Чекаєш - не дочекаєшся свого дикого й невгамовного тигра? Ух-х, я тобі покажу, що це означає.

Очманіти можна! Оце дурень пришелепкуватий.

Прямо посеред універу розпустою займається по телефону. Краще мені його не бачити, вистачило почути. Сам голос брюнета приємний, баритон із хрипотою, але корчить із себе таке, що ледве тримаюсь зусиллям самої волі, щоб не видати себе сміхом.

Повільно потягнулася долонею, щоб схопити хом’яка, у якого мізків i те більше, ніж у дикого та невгамовного тигра, що продовжував воркотіти в трубку . Доторкнулася до пухнастої спинки Годзілли, злегка стиснула пальці. Хом’як просік мій маневр і вирішив не здаватися. Вправно вислизнув, стрибнув на гігантський проти нього кросівок і пірнув під штанину парубка на лівій нозі.

О нi-i-i! Тільки не це.

Що ж робити тепер?

Привертати увагу я точно не хотіла.

— Незабаром буду, крихітко, — усе ще нічого не помічаючи, воркував тигр далі, — Пристібайся наручником і не вставай.

Так він ще і збоченець!

Смикнула за штанину джинс у спробі витрусити бідненького хом’ячка.

Знайшов до кого залізати. Зовсім не тямить нічого в людях. Годзілла протиснувся ще вище. Невгамовний тигр почав щось відчувати. Різко засувався на місці, а хом’як тим часом поповз далі вгору.

Робити нічого, сама я не впораюся.

— Ей, мені треба дістати в тебе… — не встигла закінчити.

З криком:

— Що відбувається?! - хлопець від несподіванки підстрибнув і… всівся своїм міцним задом мені прямісінько на голову.

Аааа! Він же мене розчавить!

***

Любі читачі! ❤️❤️❤️

Рада вітати вас у новiй історії!

Бажаю всім приємного читання:))

Якщо вам книга сподобалася - підтримайте коментарями та зірочками.✨




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше