Розділ 5

Поки Вів'єн з герцогом кружляють у танці, намагаюсь відмежуватись від давучого відчуття, яке викликає темний погляд Бальтазара, та мило фліртую з Альбертом. А коли до танцюючої пари приєднуються інші, приймаю запрошення барона Лілілока (йому я пообіцяла ще на початку свій перший танок). І з задоволенням спостерігаю відблиск ревнощів в Альбертових очах.

А що ж до очей Бальтазара? Його погляд теж не припиняє свердлити між лопатками, наче розпечений прут. Й зрештою я ганебно збиваюсь з ритму. Якби не лорд Лілілок, що делікатно підтримує й вправно кружляє, від смішків було б не відкараскатись. 

Прикликавши весь свій шарм та кокетство, перепрошую у милого барона за свою незграбність. 

― Пусте, леді Кейтлін, ― мило посміхається у відповідь. Веде далі, наче нічого й не трапилось, з усією можливою непорушною джентльменською ввічливістю.

Теж посміхаюсь, кліпаю віями. А всередині горить усе пекельним вогнем.

Я мала бути ідеальною, вправною, граційною, а на першому ж вальсі збилась. І все через нього, через, Древні б його побрали, Бальтазара Армстронга. Він і досі витріщається, наче діру хоче просвердлити. Й спина мимоволі ще більше випрямляється й дерев'яніє. Я й сама дерев’янію поруч з ним. 

Після Лілілока мене запрошує лорд Мілліган, за ним Фінґер, далі Айзек...  я збиваюсь з рахунку, усміхаюсь. З усіх сил намагаюсь насолодитись вечором. Я так давно не танцювала, ще з часів свого недовгого заміжжя. І то ми з Альбертом рідко виїжджали, надавали перевагу усамітненому сільському існуванню. Чи то про моє око надавали… Альберт себе не обмежував у розвагах. Тому по факту такі ось вільні, легкі нічого не означальні танці я відвідувала лиш у свій дебютний вихід у світ. А через місяць до мене посватався Кроу, і я на крилах кохання, забувши про розваги, з головою пірнула у мрії про солодке щасливе подружнє життя (адже хіба не це моє істинне покликання ― вийти заміж та народити й виховати дітей). Як могла бути такою дурепою! Аж бішусь, коли згадую.

Вбираю як губка усе, що відбувається, добираю те, чого була позбавлена: веселощі, спілкування, флірт…  Силою волі примушую себе просто насолодитись подіями. Й напруга потроху відпускає. Зрештою, хто такий цей Бальтазар Армстронг, щоб псувати мені мій перший чудовий бал. Після стількох років усамітненого існування, життя в тілі чоловіка, власне й виконання чоловічих обов’язків, я нарешті відчуваю себе жінкою. Молодою, привабливою, дотепною та бажаною. Й дозволити одному зверхньому грубіяну зіпсувати усе? Дзуськи! Я веселитимусь доки не впаду без сил! А він хай собі копилить губи, й сидить у кутку, наче той павук. Жахлива людина, от що я скажу.

― Хто жахливий? ― несподівано цікавиться Альберт. Я саме підійшла до столика з напоями, вирішивши зробити невеличку перерву. У голові трохи паморочиться й ногам потрібен відпочинок. Й не помітила що він підійшов. Щобільше, не усвідомила, що сказала вголос фразу. 

На щоки наповзає рум’янець. Хапаю бокал з прохолодним напоєм та одним махом осушую його наполовину. Кислуватий лимонад пощипує язика. Але приводить до тями й освіжає.

― Ніхто, ― ховаю зніяковіння за краєчком келиха.

― Ви сказали: “людина… жахлива людина”...

― Справді? Хіба?

Настільки натурально дивуюсь, що самій собі хочеться поаплодувати. 

― Мабуть, я мала на увазі година… Ця година жахливо мене втомила… ― викручуюсь. 

― О! ― похмурніє. ― А я саме хотів запросити вас на танець. Ви втомились?

Мило посміхаюсь. Уже відкриваю рота, щоб запевнити, що для Альберта в мене знайдуться сили, як раптово позаду чується різке.

― Ти спізнився, Кроу. Наступний вальс леді Сент-Мор обіцяла мені.

Мої любі. Я вирішила завести канал у телеграмі. Багато хто з колег уже давно цим займається, але ваша авторка трохи жирафчик) Насправді я дуже переживаю (сама не знаю чому). Можливо переймаюсь, чи буде вам цікаво читати мої думки та інформацію. чи стане в мене сил його вести. Взагалі, якщо чесно, я тривожник до мозку кісток. Але нагальна потреба викладати візуали героїв, ділитись якимись новинами, роздавати промики дзьобає уже не один місяць. У мене є група на ФБ, але її вести важче, тим паче що на телефоні додатка “фейсбук” я не маю. А телеграм є. Зручність і швидкість приваблює та дає ілюзію спрощеного спілкування. То що скажете? Заглянете на вогник? Я якраз виклала там те, якою бачу молоденьку Елінор, яка щойно вийшла заміж і має надію на щасливий шлюб) О, і подарунки я також виклала))) Ласкаво прошу! 

https://t.me/fantasy_lys

З любов’ю ― ваша Олеся❤️❤️❤️