2.2

Нел вправно просушує волосся магією. Розчісує до легкого потріскування, доки вони не починають блищати. Й береться мене одягати. Тоненька льняна каміза без рукавів, вишита по коміру ніжними квітами конвалій, мереживні штанці до середини стегна, панчішки з підв’язками, ніжні, невагомі, наче павутинка, підгрудний корсет (піддавшись моді я з радістю перейшла на його вкорочений варіант) і лише одна нижня спідничка. Як добре, що герцогиня Торнтон вісім років тому ввела у моду нові фасони суконь та запропонувала під них полегшений варіант білизни, тепер не доводиться до нудоти стягувати талію й почуватись так, ніби ребра стиснуті лещатами. До Ілії ця мода поки не дійшла, там надають перевагу класиці, але якщо чесно, тонкий муслін та мінімум спідниць під сукнею геть не для півночі. Й, нарешті, моя чудова сукня. 

Трохи переймаюсь, як сяде. Навіть заплющую очі, поки Нел допомагає потрапити головою в комір та розправляє на мені тканину. Проте, коли останній ґудзик застібнутий, вже не можу опиратись. Підіймаю повіки й завмираю. 

М’яка тканина спадає легкими хвилями. Огортає груди й стегна, переливається у світлі ламп. Скромний виріз прикрашений чорним  мереживом, такий же мереживний пояс охоплює талію. Мереживо облямовує короткі рукава-ліхтарики та поділ. Темно-вишневий колір сукні ідеально відтіняє волосся, надає йому якогось червонуватого відтінку, а моя бліда шкіра набуває легкого рум’янцю. Тіара, сережки, скромне, але вишукане кольє доповнюють образ багатої впевненої в собі аристократики.

Наче я, й водночас не я… Так давно вже не бачила себе в красивій бальній сукні. Якщо й доводилось використовувати образ дівчини, то обирала якомога простіше вбрання. Бути компаньйонкою старенької графині Сент-Мор не передбачало походи в гості та на бали. Максимум куди ми з нею вибирались ― до храму та на цвинтар, де поховані всі її рідні. 

― Ви красуня, леді, ― щасливо посміхається Нел. ― Від вас очей не відвести. 

Посміхаюсь у відповідь. Але не марнославство примушує радіти, а чітке розуміння, що Альберт навряд чи пропустить такий екземпляр. Багатство й врода ― те, на що можна його зловити особливих зусиль. Чи ж мені не знати власного чоловіка, хоч ми й прожили менш як рік разом. 

― Гаразд, ― зітхаю. ― Закінчуємо з зачіскою, й теж біжи вбирайся. Моя камеристка має затьмарити собою решту служниць! ― жартівливо наказую.

Й Нел не менш жартівливо салютує: 

― Буде зроблено. 

Для Нел я замовила також окрему форму для виїзду. ЇЇ сукня яскравіша за звичну, з досить дорогої тканини, приємного бордового кольору. До неї новий, тоненький, білосніжний фартух схожий напівпрозоре на марево, такі ж рукавички й очіпок. Сьогодні все має бути ідеальним!

Статус вдови дозволяє мені деякі вільності. Ні тобі чоловіків-опікунів, ні обмеження, які стримують незаміжніх дівчат. По правді я й сама могла відправитись на бал, але прибуття з гарно вбраною камеристкою підвищить мій статус в очах суспільства. Та й Нел, ще ні разу не була на таких заходах, буквально підстрибує від нетерпіння. 

До маєтку Квіткаселів не так далеко. Насправді престижний район Сен-Ажену не пересичений будівлями. Присадибні ділянки досить просторі, а маєтки мають велику площу. Досі чудуюсь, як мій так довго залишався без господаря. Покинута, занехаяна будівля, ручаюсь, була для міста як більмо на оці. Хоча, можливо, те що мене в ній привабило, більшість покупців відлякало: старомодний похмурий будинок геть не відповідав сучасним віянням. 

Карета спиняється. Я на мить затамовую дихання, й видихаю з розкриттям дверець. Послужливий лакей схиляється в поклоні й підставляє руку, щоб я на неї сперлась. 

― Графине Сент-Мор, ми неймовірно раді вітати вас на цьому чудовому вечорі. Дозвольте допомогти?

Щось тривожно починає нити за ребрами. Але я опановую себе. З легкою усмішкою, як вчила мати, киваю, протягую руку.

― Величезне спасибі. Це дуже люб'язно з вашого боку.

Випурхую на зовні. Тепла ніч огортає у свої обійми. Оксамитовий чорний плащ був таки зайвий, але знову ж ці правила. Не личить бути на дворі з оголеними плечима.

Мене зачаровує будинок Квіткаселів. Миттєво хочеться роздивитись його сучасну, вишукану архітектуру. Проте зараз, у цей момент, усі мої сили спрямовані на підтримку образу. Вперше я так відкрито виступаю в ролі графині. І хоч етикет всотаний мною ледь не з молоком матері, а сотні годин проведені поруч зі справжньою графинею дали свій відбиток, хвилююсь. 

Підіймаючись по сходах, спиною відчуваю незворушну підтримку Нел. З заціпенілим серцем ступаю в прочинені двері.

Ще один лакей уже при вході в маєток, низько кланяється:

― Дорого вечора, графине Сент-Мор, ― випростовується з незворушним обличчям. ― Дозвольте допомогти з одягом та провести вас? Ваша камеристка зачекає вас разом з іншими слугами.

Привітно киваю.

Вуста Нел тривожно сіпаються. Вона нервує, як і я. Але тримається. Кинувши на мене підбадьорливий погляд, дозволяє себе провести у очікувальну кімнату, там у неї своя задача ― зібрати плітки та пустити потрібні нам чутки. А лакей протягує руки, щоб допомогти скинути плащ. Ми крокуємо далі. З великого квадратного вестибюля прямо до широко розкритих скляних дверей. 

Хтось оголошує:

― Графиня Кейтлін Сент-Мор!

Очі пробігають гарно прибраною вітальнею. Але відмітити щось не встигаю, лиш помічаю солідну подружню пару, що наближається до мене. Й впізнаю у ній господарів вечора

Лорд Х’юберт Квіткасл завсідник клубу, саме завдяки йому я отримала запрошення. Майклу лише раз мимохідь довелось згадати чутки про приїзд графині, як віконт відразу вхопився за ідею ввести її у вищий світ Сен-Ажену. Щоправда, не скільки віконт, скільки віконтеса. Але на це і був розрахунок. 

Квіткасели дуже підійнялись за правління Бардальфа Десятого, і тепер раді будь-яким засобам, що підтримують їх статус. А що може бути кращим та вигіднішим, ніж знайомство аристократії Аквіланії з загадковою багатою вдовою. Впевнена, сьогодні на балу буде дуже людно. Столичні розваги однотипні, й нова людина бентежить інтерес та породжує купу пліток. Завтра буде тільки й розмов що про мою появу. Квіткаселів осаджуватимуть візитами та дійматимуть питаннями. А бути в центрі уваги ― те, що до вподоби віконтесі.