5. Бал - маскарад для трьох бовдурів

Ось і закінчилася моя неділя відпочинку... Рани практично загоїлися, шви мені змінили , перев'язку роблю два рази на день. Навчання теж йде як по маслу. З Роджерсом ми дуже погано ладимо , а от з його друзями прекрасно. Яр і Денчік нормальні пацани, і з моїми ангелочками вони подружилися. Вже неділю університет сходить з розуму , коли наша банда разом , це катастрофа! Поки хрюня і пташка розмовляють з Яриком і Деніером , ми з Роджерсом споримо та кидаємо один в одного все що попадається під руку. Чотири дні тому , я взагалі розбила на його машині лобове скло. А не треба було на фізрі в мене м'яч кидати і натравлювати своїх фіф. Вони мені два дні відбою не давали. А друзі обох сторон тільки усміхалися і не зважали уваги. Але в понеділок ми все-таки подралися. Не отримали важких пошкоджень , а сцепилися із нічого. В нього розбита губа і "ліхтарик" під оком а в мене синець на щоці і декілька на правій руці та розбитий кулак. В нього просто щелепа міцна.

Так , щось я відволіклася. Так ось... сьогодні як і обіцяв , бос відправив нову місію. І квиток , квиток не звичайний , а на Бал. Я так зрозуміла , що в якогось дуже відомого актора , тобто у його сина актора юбілей. 20 років. І він закатав вечірку , тобто зібрав найвідоміших бізнесменів і міліардерів щоб це відсвяткувати. А на цьому балу буде погана людина , і мені як почесному гостю треба її випроводити куди подалі. В 21:00 треба бути там. І як для найневизучої людини в світі там будуть : Роджерси, Харди, Меркени , Байрон і тадададам Сім'ї моїх ангелів. Ми приречені. Ніхто із наших батьків не знає і не повинен знати ким ми працюємо, або являємося. Для сім'ї Мікіля - він просто вчиться. Ну і так , частенько, приділяє увагу перегонам. А Фелікс - просто має декілька своїх кафе. Цим і заробляє. Для моєїш сім'ї я просто дівчина легкої поведінки , яка невідомо як назбирала гроші , або як заробляє.

З цими думками , ми з хлопцями вже другий час лижемо на дивані. Як жеш викрутитися. Так, а що взагалі роблять на балу? Бал це якась старовина назва , просто буде - захід для багатіїв або можна назвати свято Дня народження для міліардерів. Цеж треба якісь маски. Тьфу ти! Які маски... Ми прийшли не на вичірку! А викрити злодія і впіймати його. 

– Хлопці! Досить заважати своєму мозку відпочивати , я вже напрягла свій! Навіщо взагалі нам скриватися , ми прийшли на свято і в цьому нічого підозрілого не буде. Поки батьки будуть думати , що ми розважаємося, знайдемо падло яке перейшло дорогу босу і все. Ніхто й не помітить. Просто слиняємо з радарів. Далі його підхоплять спецназ а ми будемо відпочивати. І нарешті влаштуємо нормальну вечірку актору. Як вміємо тільки ми... - видихнула я , закінчивши свою вогняну річ.

– В чомусь ти права... - сказав Фелікс.

– Не в чомусь , це геніально. І розумно. Просто відпочинемо. Так , де мій костюм. Ах , СТОП. В нас туто - він обвів приміщення рукою - нічого не має. Треба відправлятися на штаб. Ріон, поїдемо на твоїй машині. Швидко , вже пів п'ятої.

Так ми й добралися до штаб - будинку. Це був гарний котедж в сучасному стилі Хай- тек. Він знаходився трішки далі кінця міста. А так як моя квартира і знаходилася практично в кінці міста , то їхати прийшлось не довго. Велечезна двоповерхова віла виднілися з далеку. Я вперше в цьому штаб відділку. 

Хлопці провели мене в середину і я озирнулася навкруги. Все було відпалероване до відблиску. Нічого не було зайвого, все в одному відтінку білого і до коричневого. У басейні вода була прозорою і без єдиного втручання чогось незаконного. Хі-хі. 

Мене привели на другий поверх по спіральних сходах і залишили біля великих оксамитових дверей. Я доторкнулася до золотої ручки і відкрила їх. В середині кімната була дуже довгою. А по середині була ще одна спіральна сходинка. З різних боків мене оточував одяг. Різного кольору, різних відтінків, різного стилю , різних розмірів. Те саме й зі взуттям. А в кінці кімнати я помітила поворот на право. Туди і відправилася... Повернула і узріла красивий , білий великий стіл на якому було досить багато всяких пляшечок і флакончиків. Підняла очі вище і побачила себе. В дзеркалі. До цього столу було приєднано ще багато шкафчиків. Відкрила один з ліва , побачила перуки. Відкрила інший , теж перуки , ще один відкрила - перуки. Відкрила іншу - прикраси. Відкрила шкаф з права і на мене випали гаманці , сумочки , наплічники. Все з вами хлопці зрозуміло. Ви мене притягли сюди щоб я зібралася. Тоді почнемо. 

Відкрила одні прозорі дверцята шкафа з одягом і почала лазити , шукати сукню. Не знайшла. Відкрила іншу коморку , дістала рожеву нижню білизну. Ліф був без бретельок - і це кльово. Потягнулася до іншої шафи , але в уголку помітила прекрасний червоний костюм. Шо складався із юбки в підлогу і тому.

Під спідницю одягла червоні ластикові шорти , на всяк випадок. На ноги чорні босоніжки. З велечезною платформою. Ну, мене ж вчили на курсах ходити на такому взутті. От тепер без проблем можу хоч бігати в такому взутті. І вони суперсько пасують до наряду. Може сюди підійшли звичайні босоніжки на шпилькі , але і ці не погано дивляться.