2. Приємно познайомитися, Роджерс.

Все-таки я знайшла свою квартиру. І як не дивно вона дуууууже велика. Це чотирьох кімнатна квартира , з ДВОМА, ДВОМА , мати його, поверхами. Навіщо така велика? Хіба що , в Києві теж в мене була двоповерхова квартира. В цей же день сходила в магазин , купила їжі , м'яса для Акселя і корм для нього. Воду тягла другим походом. Ще встигла сходити в університет , де вчиться мій підзахисний і подала документи на вступ, в той же день мені зателефонували і прийняли на навчання посеред навчального року. Так як тільки 13 вересня , навіть безпроблем прийняли. Тому як завтра неділя, я їду знайомитися з підопічним і його сім'єю. А ще мені подзвонила МАТИ. Сказала щоб приходила до них. І я відчуваю що тут попрацював Олег Олександрович. І вони не знають про мою кар'єру... Доречі.

І звісно я НЕ відмовилася. Мені Олег Олександрович радив поглянути страху в очі. Ось і подивимся, впізнають мене чи ні... Весело буде. А ще , мені купили машину. Олег Олександрович купив. Я попросила , щоб за мої гроші мені купили спортивну тачку. Ось і купили...Weber Faster One. Щось багато в моєму житті Олега Олександровича...

Я про таку модель нічого і ніколи не чула. Афігеть.

Я так і не помітила , як вже 9 годин вечора. Швиденько помившись одягла свою улюблену піжаму і в ліжко. Як тільки моя голова відчула м'якеньку поверхність подушки , заснула. 

Ранок настав швидко. Я і не виспалася. А сьогодні стільки справ. В 17:00 в мене вечеря з сім'єю. А зараз збираюся до Роджерсів. 

Одягла штани карго на яких манжети підняла трішки до колін. На ноги носки Гучі з кросівками Найк. Футболку білу, яка висить на мені з написом " Хто до мене лізе отримує в табло". І мій підпис. Це особисто мій принт.

Волосся роз'їрошила рукой , підмигнула сама собі в дзеркало ,взяла ключі і направилася на вихід. Дім Роджерсів неважко знайти, бо знаходиться він за містом. Найперший і найвижчий будинок з червоною черепицею і великим садом.

Довго їхати не потрібно було. Через 15 хвилин я була за містом. І реально побачила цей котедж. Він справді був вищий за всіх , в нього три поверхи. На вулиці мене зустрів чоловік в костюмі, і проводив в дім. Вже в домі я побачила красиву жінку і чоловіка. Вони стояли разом біля сходів.

– Добрий день , Ем... Любий. Ти по роботі? Тобто той кого ми чекаємо? - запитала жінка.

– Да , Здраствуйте. Ем , напевно я. А ви хто? - продовжувала я.

– Оу. Я - Емма Роджерс. А це Рік Роджерс. Ми батьки вашого підопічного. А ти юначе хто? - говорила жінка. Походу я справді не схожа на дівчину. Ну хай так і залишається.

– Я Ріон Хард. Можна просто Ріон.

– Приємно познайомитися Ріон... Знайома мені твоя фамілія , тільки одного не розумію в нього один син... Ну , не приймай до уваги , давай краще ми тебе познайомимо з нашим сином. - говорив батько. І тільки зараз побачила як місіс Роджерс роздивляється мене.  - Даніель, ходь сюдим , і Камі подорозі захвати. Пошвидше...

– Не треба мене шукати я вже туто. Батьку що ти хот... Еммммм , привіт! Я Каміла! А ти хто? - дівчина вийшла з- за стінки і її очі аж засяяли. Дівчина видно, значно молодша мене і менша зростом. Як не дивно, вона роздивляється моє обличчя , а точніше очі.

– Бать , що хотів? - всі повертають голови в сторону звуку , і я бачу його , того придурка на кого вчора напав Аскель. Хм , це йомуто потрібний захист?! Та він сам кого захоче у...бе. – Малявка з собакою? Ти що тут робиш?

– Заткніть його будьласка, якщо по іншому - я його вдарю. - говорю батькам цього гада.

– Сину , що ти говориш? Пам'ятаєш ми тобі говорили про постійний нагляд за тобою і твоїми друзями цей хлопчина саме той варіант. - говорив Рік.

– Що?! Ця Малявка повинна захищати мене і моїх друзів?! Та він хоч боротися вміє? Все що йому світить , це мити вікна. - підійшов той до мене і штовхнув мене в плече пальцем. І тут я різко повертаюся , хватає його за палець і викручую в іншу сторону. Той лиш шипить і айкає.

– Ще раз торкнешся моїх достоїнств своїми недостаками , я тобі цей палиць засуну в задницю. - я відпустила його і повернулася до батьків. - Вибачте мене за грубість , але з ним, напевно, по іншому неможна. Так давайте перейдемо до інших важливих питань...

– Так, іди за мною. - проговорила Місіс Роджерс.

Ми говорили про все. 

І через півтори години я вже їхала до дому з піснею Static & Ben El, Pitbull - Further Up( Na, na , na , na) 

Кльова вона доречі. Рекомендую.

Доїхала до дому , переодяглися в дівчачі шорти які дуже підкреслювали мої худющі ноги і тату на правій. Футболку чорну і на ноги гольфи чорні , кросівки , кофта і я побігла на прогулку з Аскельом.

Гуляли ми довго , поки не пробило три години дня. Потім пішли в квартиру , готуватися до сімейної вечері. Я одяглася як пацан. Чорненький світер і ділові теж чорні брюки.

Такий чорний , строгий вигляд . На голові як завжди бардак , я і не сбираюсь робити зачіску. Було б для кого одягатися як дівчина. Мені є чим похизуватися , але в цій ситуації , ні! Для них я як була пустим місцем, так і залишуся. Одяг висить на мені і мені це подобається.

Взяла ключі, рюкзак і направилася до машини. Я думаю вони будуть НЕ приємно здивовані. 

Адрес мені также мати скинула. Під'їхала до величезного , більшого ніж у Роджерсів двоповерхового будинку.

Мене ніхто не встрітив , пєчялька... Я так рада.

Двері були відчинені вже , мужланом в чорному костюмі і навушником. Зайшла в середину , тут просторно і світло. Проходжу глибше і заходжу на кухню , туто вже всі сидять. Мати худощава , а блондинисту голову видну здалеку. Тато ж в повній формі. Нормальний такий статний і красивий мужик. Брат взагалі мене здивував , красавчік ще той. Сестра і не змінилася за п'ять років.