Глава 4

Арсен.

— Я придушу її! — реве Олександр, коли гримають вхідні двері в будинку.

Кінах миттю встає з-за столу. Я розумію, що він наздоганятиме малу, тому прошу.

— Олександре, зачекай! Давай я поговорю з нею?!!

Товариш зупинившись, невдоволено зиркає на мене.

— Іди, Ромео! — фиркає розлючено. — І поквапся, бо вона вже напевно пів села розбудила своїм кашлем. Вона ж палити не вміє.

Я підіймаюся, залишивши свою недопиту каву, та йду з кухні. Саме опиняюся у дверях, як голос товариша змушує мене зупинитися.

— Арсене, десять раз подумай, перш ніж починати стосунки з Єлизаветою. Повір мені, Ліля здасться тобі Ангелом, в порівнянні з нею.

— Не хвилюйся, я впораюся! — відмахуюся. — Я приборкаю цього милого демона.

— Дивись не обламайся! — лютує дядько малої. Я знаю, що він добряче нервує. Йому незручно переді мною через імпульсивність племінниці.

Покинувши кухню, я виходжу на вулицю, де на повну розійшлася холодна осіння ніч.

На дворі клубочиться туман. Я кліпаю, адже мою увагу привертає яскравий вогник. Я приглядаюся, і при світлі нічного ліхтаря помічаю Єлизавету, що спокійно стоїть та палить сигарету. Мене пересмикує. Я моментально спалахую гнівом. Поспіхом подаюся до дівчиська, і буквально вириваю сигарету у неї з рук. Викинувши недопалок у смітник, розлючено зиркаю на неї.

— Вирішила справді стравити себе? Чи може палиш, аби мене розізлити? — низьким басом шиплю, адже на дворі ніч. Не хочу аби нас чула вся округа. Бо через туман, повітря розріджене, і акустика доволі хороша.

Єлизавета зміривши мене з ніг до голови, зухвало фиркає.

— Яке тобі діло, до того, що я роблю? Це моє життя...

Вона розвернувшись хоче піти. Та я миттю ловлю її тонкий зап’ясток, й притягую до себе.

— Послухай мене, королево. Статус, який тобі надала Катерина Андріївна, потрібно підтримувати, а не опускатися на саме дно. Бо зараз ти поводишся, як вулична дівка, яка тільки но вернулася з траси.

Дівчина смикається та повними очима сліз дивиться на мене. З її красивих вуст злітають не приємні мені слова.

— Послухай, принце, досить мене виховувати! Ти не маєш на це жодного права. А якщо щось не подобається, вихід там, — дівчина вказує кивком голови на ворота.