Розділ 24. Несподіванка

     Приліт Ані в Кельн був райдужно-захоплюючим! Нею було передбачено, що це буде її передостанній приліт перед остаточним переїздом до Йохана. За пару місяців їх гостьовий шлюб закінчиться, і вони заживуть нормальним сімейним життям. Треба лише дочекатися відпустки. 

     Анна уявляла, як витягнуться обличчя її співробітників, коли вона скаже їм, що їде з України. Насправді, всі співробітники цілком допускали таку можливість ще до її другого заміжжя. Хоч вона і говорила, що Голландія чи Німеччина її зовсім не приваблює, але один той факт, що її мама вже багато років живе за кордоном, припускав можливість Аніного виїзду. 

     А коли вона вийшла заміж за німця, то шефиня відразу сказала Надії, що Келлер обов'язково скористається такою можливістю, як будь-яка нормальна людина. Життя тут вже все побачила, так чому б не побачити в більш розвинених країнах?

     Але Аня про всі ці розмови не знала і надихалася тим потенційно несподіваним ефектом, який станеться незабаром. Її майбутнє вже було розписано яскравими фарбами наперед. Зараз вона візьме своє, хоч і з великим запізненням! Їй вже тридцять три, а якби у неї з вісімнадцяти років були такі можливості, як у ровесників в тій же Німеччині, то вона б уже давно була і доктором наук, і супервідомою письменницею! 

     Нічого, зараз у неї все піде, як по маслу! Йохан повинен був підготувати все для її тріумфу на «Амазоні». Черговий звітний період закінчився, і зараз вона чекала свій перший божевільний гонорар. Анна вже напувалася тією славою, яка повинна була на неї зараз обрушитися. Вона уявляла собі, як її вінчають короною переможниці на якомусь літературному конкурсі, бачила себе в променях софітів на найпрестижніший сцені, як вона радісно сміється від отриманого чека з чергової редакції, турне країнами ... У врешті-решт, вони стануть найбагатшою авторською сім'єю!

     Фантазія уносила її далеко-далеко, залишивши позаду і без уваги, хоч найменші, прояви самокритики й поняття важких умов сучасної конкуренції. 

     В аеропорту вона не побачила Йохана, але він попереджав, що у нього намічається відрядження, тому вона взяла таксі, благо з речей у неї була всього одна валізка, і поїхала до нього на квартиру. Всю дорогу вона передчувала, що там знайде якісь матеріали Йохана, з яких випливає, що вона вже засвітилася в іноземному «Амазоні» і на неї чекає фурор. 

     На її подив, чоловік був удома і не зовсім у тверезому стані. Коли вона відкрила вхідні двері, він поважно лежав в шкіряному кріслі спиною до неї, і недбало балакав з кимось по стільниковому.   

     - Чому ж ти не зустрів мене? - запитала вона. 

     - А, я був зайнятий, - протяжно, ніби після наркоти, відповів чоловік. 

     - З тобою все гаразд? - підозріло запитала Анна. 

    Йохан невизначено повів плечима і відкинув мобільник на стіл. Аня зайшла в спальню і почала розкладати речі. 

     Обернувшись до тумби біля ліжка, вона випадково кинула погляд на не заправлене ліжко, чого вона не могла терпіти, і раптом побачила серед зім'ятих простирадл жіночу панчоху з декоративною підв'язкою. Кров відійшла від її обличчя. Ці речі не належали їй! Отже, поки вона в Києві тяжко працює, він, бувши одруженим, розважається з іншими? 

     Аня вилетіла до нього в вітальню і накинулася з обвинуваченнями. 

     - Що це таке? - затрясла вона панчохою у нього перед обличчям. 

    Йохан якийсь час п'яно витріщався на панчоху і ледве видавив з себе: «А тобі не все одно? Тебе ж ніколи немає»!

  Аня спочатку задихнулася від обурення і бажання стукнути його по дурній голові, щоб він прийшов в себе. Але тут вона згадала приказку - «що у тверезого на умі, у п'яного - на язиці!», і подумала, що в чомусь він має рацію. Адже, її, дійсно, немає постійно поруч з ним. А мужики такі слабкі на передок! 

     - Ото дурний! Не міг потерпіти до мого приїзду! Нам же недовго залишилося. 

     - Недовго, - п'яно погодився Йохан. 

     - Ти хоч заходи приймаєш, щоб заразу якусь не підхопити? - повільно остигаючи, запитала Аня. 

    Чоловік лише зміг мовчки кивнути у відповідь. Потім він повільно, ледь тримаючись на ногах, перемістився в спальню і звалився на ліжко.

     - Ми ж домовилися, що у відпустку я вже переїжджаю до тебе. Може, ти прокинешся, і покажеш, як справи на «Амазоні»? 

    Схоже, що чоловік заснув. Але Аню такий поворот не влаштовував. Вона приїхала всього на кілька днів, і у неї була розрахована велика програма. 

     - Гей, прокинься! 

    Чоловік відкрив одне око, глянув на неї, але абсолютно не побачив, і знову заснув. Причому, заснув смачно, з хропінням. 

     - Ну, що ж це таке? - вголос поскаржилася самій собі Аня і намочила рушник. 

     Вона стала обтирати обличчя Йохана, намагаючись привести його до тями.

     - Ну, що тобі треба? Залиш мене, - промимрив чоловік, щосили їй опираючись. 

     - Як «залиш»? Я ж до тебе приїхала, а ти - «залиш»?! 

     Від опору, Йохан навіть злегка прийшов в себе.

     - Що, що «приїхала»?