Розділ 22. Початок пошуків

     - Так, ця дівчина у нас часто бувала, - сказала хостес «Мрії», розглядаючи фотографії. 

     - А чи були у неї улюблені процедури? 

     - Звичайно. Зараз подивлюся мої записи. 

     Дівчина погортала блокнот.

     - Ось, будь ласка. Шоколадні обгортання, масаж гарячими каменями ...

     «Ось дуріють собі дамочки!» - подумав холостяк Маркел, - «Шоколадні обгортання! Краще б з'їла цей шоколад! Слава Богу, що моя дружина так з розуму не сходить!» 

     - Вона взагалі була стильна жінка? 

     - Ну-у-у, - зам'ялася хостес, - скажімо, вона стежила за собою. 

     «Отже, є дами з ще більшою дурістю!» - несхвально подумав Маркел.

     - Як часто вона у Вас бувала? 

     - Не часто. Але, коли їй треба було їхати за кордон, напередодні завжди відвідувала нас. 

     - Тобто, ви знали, коли вона їхала? 

     - Так, вона сама нам говорила. 

     - А Ви знали, що вона і зараз мала виїжджати?

     - Звичайно. Вона була у нас ... Зараз, почекайте ... двадцять сьомого ввечері. 

     - А хто з нею ... працював? 

     - Ангеліна. 

     - Вона є зараз? 

     - Звичайно, я її зараз покличу. 

    Ангеліна не змогла, в принципі, додати нічого нового, крім того, що Анна сказала, що їй ще треба встигнути підстригтися. 

     - А стрижка у вас є? 

     - Ні. У неї був свій перукар. 

     Новицький стрепенувся. Це було вже щось! 

     - А Ви не знаєте, хто її стриг? 

     - Ні, - відповіла хостес з ноткою вибачення в голосі.

     Знову коло досі невідомих даних замкнулося. 

     - Як знайти перукаря в Києві? - похмуро запитав він у Шалдуги, коли повернувся з СПА-салону. 

     - О-о-о, співчуваю. Тисячі перукарень, і тисячі підпільно працюють у себе вдома. 

     - Так що - повний проліт? 

   - Дізнайся, про всяк випадок, у співробітниць. Може, хтось чув?

    Похмурішим за хмару, Новицький знову поїхав в кризовий центр. Виявилося, що ніхто про особистого перукаря Анни не пам'ятав. Але тут, заступник начальника згадала, як колись давно рекомендувала їй знайому перукарку, яка постійно стригла її дочку. 

     - Її звуть Камілла. І перукарня знаходиться на вулиці Героїв Дніпра. 

     - Так це ж на іншому кінці міста! Невже Анна витрачала б стільки часу?

     - Ні, звичайно. Якщо Камілла бралася за цього клієнта, то вона могла і вдома обслуговувати. 

     - А як її знайти? 

     - Я більше нічого не знаю. 

     - А Ви можете зателефонувати доньці й дізнатися? 

     - Не можу, - спохмурніла жінка, - Вона два роки тому загинула в ДТП. 

     - О, Боже, співчуваю Вам, - вирвалося у Маркела. 

     От не щастило, так не щастило! 

     - І що мені тепер робити? - в серцях кинув Новицький, повернувшись на роботу. 

     - Ти як маленький. Попроси оперів на Героїв Дніпра, нехай знайдуть цю перукарню.

     Новицький засмучено подумав, що ця кримінальна справа підірвала всі його розумові здібності й сили. Мало того, що начальник відділу лаявся, що завдяки йому, у них з'явився новий «висяк», так ще і маса невідомих! 

     - Ну що, як просувається справа? З мене зняті вже всі підозри? - дзвонила Шалдузі Надія. 

     Той щоразу радів, почувши її голос. 

     - Мені й так ясно, що Ви там ні при чім! 

     - Але ж справу веде Маркел Борисович, який до мене нерівно дихає! - сміялась Березіна.

   «Я, це я нерівно до Вас дихаю!», - подумки щоразу відповідав їй Шалдуга, але вголос не насмілювався це вимовити. 

     В удалого слідчого-красеня було багато жінок, з якими він весело проводив раніше час. Але, зараз, коли йому стукнуло п'ятдесят, жінки перестали його цікавити, як йому здавалося, до зустрічі з Надією. Знайомство з нею змусило його поглянути на жіночу стать інакше, не тільки, як на предмет отримання фізичного задоволення, а й інтелектуального. Причому, від інтелектуального спілкування з Березіною він отримав набагато більше задоволення, ніж від фізичної близькості його кращої колишньої коханки. Ось так-то, в п'ятдесят років він усвідомив, що втратив в житті дуже важливе відкриття. Не все задоволення полягає в утіхі тіла!

     На вулиці Героїв Дніпра, бравий опер Воронко дізнався, що перукарня закрилася ще два роки тому, і тепер там немає жодної перукарні. Але він дізнався, що Камілла жила десь на Лісовому, і влаштувалася в торговий центр «Даринок». 

    Новицький від таких новин знову впав у депресію, але - тільки не Воронко! Такі дрібниці не могли зупинити його дух. Йому подобалося долати перешкоди, і він навіть припускав, що оперативні працівники так називаються через те, що здатні до миттєвих дій і переміщень. Настирливий опер прочесав весь величезний «Даринок», і таки знайшов перукарню.