Пролог

-Ти себе чуєш? Що з тобою стало? Ти ж мені дзвонила і говорила що все добре! Що ти знімаєш квартиру, маєш роботу й прекрасно себе почуваєш, а зараз що? Ти приїжджаєш на шостому місяці вагітності й заявляєш, що віддаш свою кровинку за гроші! Якщо ти її не хотіла, то чому не зробила аборт?- мене понесло.

Я не розуміла логіки сестри і її поглядів. Ніколи не розуміла... Але рік тому, вона хоча б була людяною, а зараз? 

- Коли дізналась, що вагітна я знала хто батько. Тому, вирішила скористатися моментом і зловити свій золотий білет в багате життя. Коли прийшла до нього додому його там не було, зате був його тато, який розкусив мої плани на раз-два. Він дав гроші на аборт і сказав що не любить підлих стервоз. Я не вбила дитину бо думала якщо вони побачать мої благі наміри щодо неї то приймуть. Але знов мої плани розвалив "дідусь". Тоді я взнала про махінації в роддомах і вирішила за гроші віддати дитину. Все станеться тут, а після пологів поїду в хороше місто з багатими папіками, де почну життя з нового листа. Все просто!

Поставивши склянку з водою я піднялась з стільця і піддійшла до вікна. 

Ми з сестрою ніколи не були близькими. Різні характери. Але за сестру я завжди була готова розстріляти, що не могла сказати про саму Ліду. Вона дбала про своє легке життя і брала вигоду з будь-чого. Як би це не прозвучало грубо, але зараз в поведінці сестри я бачила маму. 

-Тобі не шкода? Дитини твоєї не шкода? Ти проносила її шість місяців під серцем, невже не прониклася любов'ю?

-Якщо я народжу, то поставлю хрест на своїй мрії. Я буду змушена працювати, тоді як зараз можу за одну ніч з наївним багачем заробити кругленьку суму. Зашвидко ставати мені мамою. Спочатку треба знайти папіка і лише тоді народити для повного маніпулювання. 

-В повій на трасі і то більше гідності!- вирвалось у мене.

Я навіть не розверталась. Бачити її лице останнє що хотілось.

-Я знаю що ти мене зневажаєш і не розумієш, але як би не було, мені потрібен притулок на чотири місяці. Всього лише! Потім ти мене ніколи не побачиш...

-Я куплю тобі квартиру в тому місті де ти захочеш, дам тобі грошей на перший час поки ти не вернешся до своєї мерзеної форми. Ти ж в свою чергу віддаєш після пологів дитину мені й зникаєш з мого життя назавжди. Як тобі пропозиція?- розвертаючись до Ліди спитала я.

Її вираз обличчя видавав їх зацікавленність. Звісно ж, гроші їй дали б невеличкі за дитинку, а тут повний стартовий пакет.

-Навіщо тобі це?- з прищуром глянули на мене.

-Не твоє діло! Ти згідна?

-Так!

-В яке місто плануєш? Мені потрібно знати для того щоб подзвонити до правильної людини.

Вона лише задоволено фиркнула і видала:

-У Z!

-Хм... А в тебе великий апетит.