10

     Денис думав, що йому робити далі. Якщо Поліна сп'яніє і сама захоче віддатись Оресту, то він нічого не зможе зробити. Зайти зараз до їхньої схованки і сказати Поліні, щоб не пила шампанського, бо Орест планує з нею зайнятись сексом, теж не можна. Поліна зовсім не знає Дениса, а Оресту довіряє, тому повірить, звичайно, останньому. Раптом Денису в голову прийшов інший план. Він не знав чи він спрацює, але вирішив спробувати. Він тихенько вийшов з гаража і побіг на дискотеку. Танці були саме в розпалі. Здавалось, що всі старшокласники цієї школи вийшли на танцювальний майданчик. Пройшло хвилин зо п’ять, поки Денис поглядом відшукав дівчину, що бачив сьогодні із Поліною – Лізу. Денис вирішив, що вони подруги і подумав, що, можливо, вона стане йому у пригоді. Ліза була аж у кінці залу. Вона не танцювала і видно було, що поглядом також когось розшукувала. Денис швидко пробрався до неї і без жодних слів ввічливості, спитав:

-   Поліна твоя подруга?

-  Так, а де вона? З нею щось сталось? – Денис побачив в очах Лізи хвилювання і подумав, що, напевно, вони справджені подруги, а не просто разом прийшли на дискотеку.

 - Поки не сталось! Але пішли зі мною. – Денис взяв Лізу за руку і потяг її до виходу. Ліза ледь за ним встигала, але розуміла, що Поліні, напевно, потрібна її допомога.

- Де Поліна? – Вже на вулиці запитала Ліза.

- Пішли зі мною. – Денис повів Лізу до гаражів. Лізі стало трохи боязко, Дениса вона зовсім не знала, і не була впевнена, що може вірити йому. Але поки що слухняно йшла за ним. Біля першого гаража Денис зупинився.

-  Поліна зараз із Орестом.

-  Я про це здогадувалась!

-  А більше ти ні про що не здогадуєшся?

-  Не розумію про що ти?

-  Зараз в одному із цих гаражів Орест намагається сп’янити твою подругу, щоб потім з нею зробити те, про що вона потім пошкодує. Ну, ти розумієш… І вийде так, що все відбувалось за її згодою. Поки що йому це вдається!

-  Не може бути!

-  Ще й як може!

-  А ти звідки знаєш?

-  Чув розмову Ореста із його друзями. Я заходив у цей гараж, хотів попередити твою подругу, але вона мене зовсім не знає і може не повірити. А от до тебе може прислухатись!

- Гаразд, ходімо! – Погодилась Ліза. Вона довірилась Денису, хоч і розуміла, що він також може її обманути, заманити гараж, а далі зробить із нею, що захоче. Проте часу на роздуми не було. Вони тихенько увійшли в гараж і стали прислухатись до звуків у підвалі. Там все ще грала музика. Деякий час голосів чути не було.

- Оресте, нам час повертатись! – Ліза впізнала спокійний голос подруги і дуже надіялась, що вони ще не спізнились.

-  Ні, ми не можемо повернутись! – Заперечив Орест. – У нас ще ціла пляшка шампанського!

-  Але я й так вже сп’яніла! Якщо про це дізнаються мої батьки…

- Не дізнаються! – Впевнено сказав Орест і Ліза та Денис почула хлопок від відкриття шампанського. А Оресту взагалі було байдуже що скажуть завтра батьки Лізи. Він уже вирішив, що це останній їхній спільний вечір. Набридла вже йому її скромність, але просто так відпустити він її не міг. – Ось, моя красуне, пригощайся!

-  Але тут так багато!

- А ти  спробуй випити залпом! – Орест вже втрачав терпіння.

   Ліза, яка слухала їхню розмову, також втратила терпіння. Вона вирішила спуститись у підвал, але зачепила якусь залізяку і та із шумом впала. Ліза і Денис притихли.

- Що це? – Налякалась Поліна. Орест же був впевнений, що це його друзі. Він дуже розсердився на них, а разом і на Поліну.

- Поліно, швидше допивай шампанське, а то ми до ранку тут будемо сидіти.

- То може краще підемо… Якось тут страшно.

- Нічого тут страшного немає!

    Але тут Ліза стала спускатись у підвал і вони добре почула її кроки. Орест вже вирішив, що його друзі завтра будуть «бідні».

       -  Оресте, там хтось ходить!

       -  Ніхто там не ходить. Я не відпущу тебе нікуди поки ти не станеш моєю! – Орест грубим жестом посадив Поліну до себе на руки, так, щоб вона не бачила входу у підвал, став її цілувати, а разом з тим пробував залізти їй під одяг.

- Оресте, але я… не… - Намагалась щось сказати Поліна. Голос її став тремтіти, але Орест і не думав відпускати дівчину.

       - Поліно! – Голосно покликала її Ліза, яка теж дуже боялась. Бо вже не довіряла ні Оресту, ні Денису. А, може, вони обоє змовились і заманили їх сюди, щоб повеселитись. І що вони з Поліною зроблять двом сильним хлопцям?

       - Лізо, що ти тут робиш? Як нас знайшла? – Орест не чекав, що сюди хтось зайде. А Поліна, скориставшись таким шансом, вирвалась від Ореста і здивовано дивилась на подругу. Денис спостерігав за ними трохи віддаля. Але раптом десь біля дверей на горі почулись чужі голоси. Денис швидко спустився у підвал і жестом показав, щоб усі мовчали. Ліза ж вже вирішила, що тепер точно вони зроблять із ними що схочуть.  А зверху почувся різкий стук дверей.

-  Та тихіше ти! – Сказав чоловічий голос зверху.