Шкільна дискотека починалася о дев’ятнадцятій годині й закінчувалася за кілька хвилин до двадцять третьої. Зазвичай тут збиралися учні цієї школи, хоча іноді могли завітати й випускники. За порядком завжди стежили: чергували охоронець зі школи та хтось із учителів.
Зазвичай такі дискотеки проходили спокійно, без сутичок та інцидентів. Старшокласники збиралися групами, танцювали, спілкувалися й мирно розходилися по домівках. Вживати спиртні напої категорично заборонялося, а людей у стані явного алкогольного сп’яніння до приміщення не пускали. Та, взагалі-то, ніхто й не намагався прийти на дискотеку в такому стані. Тому батьки спокійно відпускали дітей на шкільні вечори, адже це було набагато безпечніше, ніж нічні клуби, де правила для відвідувачів значно м’якші.
Поліна й Ліза прийшли рано, коли в залі ще було дуже мало людей. Тому вони сіли на лавочку й стали обговорювати різні дрібниці.
Денис, який сидів у протилежному кінці залу, помітив Поліну та її подругу. Особисто вони знайомі не були, але школа була невеликою, тому майже всі старшокласники знали одне одного хоча б в обличчя.
Денис іще не знав, що саме має сьогодні робити, але чомусь йому дуже хотілося, щоб плани Ореста та його товаришів не вдалися. Він розумів: якщо завадить Оресту, той може налаштувати проти нього весь клас. Але Дениса це не лякало. Він і так мало з ким дружив. Спілкувався з усіма, але по-справжньому дружив лише з Мирославом, якого в класі всі вважали «ботаном». Про самого Дениса говорили, що він надто «правильний», хоча він і не вважав себе таким. Просто намагався жити по-справедливості — так, як його вчили змалку. Багато хто казав, що в Дениса ніколи не було дівчини. Насправді ж рік тому він почав зустрічатися з однокласницею, але згодом випадково побачив, як вона гуляє з іншим хлопцем. Денис розчарувався й вирішив поки що ні з ким не зустрічатися.
А коли у спортзалі почув, що Орест хоче зробити з Поліною, Денис вирішив допомогти дівчині, яку майже не знав. Зрештою, він і сам недолюблював Ореста — передусім через його самовпевненість і переконаність у тому, що він найкрутіший хлопець у школі.
Тим часом молодь повільно підтягувалася на дискотеку, і незабаром почалися танці. А ще через деякий час з’явилися Орест, Андрій та Макс. Вигляд у них був дуже задоволений. Орест упевненою ходою попрямував до Поліни, а двоє його товаришів залишилися осторонь, спостерігаючи за ними. З Поліною саме була Ліза, але, побачивши Ореста, вона відійшла.
— Привіт! Як справи? Сумувала без мене? — Орест поцілував Поліну в щоку.
— Так, без тебе так нудно. Чому ти так довго?
— Я ж казав: готую тобі сюрприз! Точніше, він уже готовий!
— Мені не терпиться його побачити, — в очах Поліни загорілися вогники цікавості.
— Ну, може, спочатку хоч потанцюємо?
— Гаразд. А потім?
— А потім я тебе викраду! — ніби жартома сказав Орест.
— Звучить заманливо!
— Ти не боїшся?
— З тобою — хоч на край світу!
— О, як мені це подобається!
Орест ніжно обійняв Поліну й пішов із нею танцювати. Він був упевнений, що його план спрацює, але все ж трохи хвилювався. Це хвилювання помітила й Поліна, і їй чомусь стало неспокійно. Орест не раз уже так «викрадав» її з танцювального майданчика, і завжди все закінчувалося добре. Але сьогодні він сам здавався якимось незвично схвильованим. Проте Поліна прогнала геть погані думки й вирішила, що Орест просто переживає, бо не впевнений, чи сподобається їй сюрприз.
Пісня закінчилася, і на зміну їй прийшла інша.
— Оресте, ходімо ще потанцюємо! — попросила Поліна. — Мені так подобається ця пісня!
Орест спочатку завагався.
— Гаразд, — після довгої паузи промовив він, а потім уже м’якше додав: — Якщо тобі так хочеться. Чого не зробиш для коханої дівчини?
Поліна лише усміхнулася у відповідь і міцніше обійняла Ореста.
Ліза теж у цей час танцювала. Її запросив новенький однокласник на ім’я Гнат. Але дівчина раз у раз поглядала на Поліну та Ореста.
— Що тобі подобається в Оресті? — запитав Гнат.
— Що? — перепитала Ліза. Вона й сама чомусь сьогодні хвилювалася, хоча не розуміла чому. Було якесь дивне відчуття, ніби сьогодні має щось статися. Тільки от — добре чи погане — вона не знала.
— Чув, що всі дівчата нашої школи в нього закохані! — випалив Гнат.
— У кого?
— В Ореста. Хіба ні?
— За всіх не скажу, але точно не я.
— Тоді чому не зводиш із нього очей?
— Просто… просто вони гарно танцюють. І гарна пара, — відповіла Ліза.
Вона не стала пояснювати, що Поліна — її найкраща подруга. А новенький Гнат, схоже, цього не знав.
— А ще хлопці казали, що він уже надто довго зустрічається з цією дівчиною. Скоро, напевно, кине. Орест довго не зустрічається з однією дівчиною. Кажуть, вони йому швидко набридають.
— Та що ти розумієш! У них кохання! — розсердилася Ліза.