7

Якось Лізі все ж випало разом із Поліною повертатися зі школи. Дівчину здивувало, що цього разу поруч із ними не було Ореста.

— Тебе сьогодні Орест не проводжає? — одразу поцікавилася Ліза.

— Ні, він залишився у спортзалі. Хоче потренуватися, щоб ще більше мені подобатися! Хоча він і так мені дуже подобається!

— А твої батьки знають, що ти з ним зустрічаєшся? — чомусь запитала Ліза.

— Вони знають, що в мене є хлопець, але хто саме — ні.

— Ти не хочеш познайомити Ореста з батьками?

Ліза подумала: якби Орест познайомився з батьками Поліни, можливо, вони змогли б краще роздивитися його справжні наміри.

— Ну, по-моєму, ще трохи рано знайомити його з батьками.

— Але ж у вас усе серйозно?

— Так, серйозно. Але мої батьки так не думають.

— З чого ти взяла?

— Якось тато жартома сказав, що шкільна любов швидко змінюється університетською. Мене це образило, а вони з мамою тільки посміялися. Тому, думаю, поки що не варто їх знайомити. Ось коли ми з Орестом станемо студентами і, звичайно, досі будемо зустрічатися, тоді й здивую батьків!

— А ти впевнена, що Орест ставиться до тебе так само серйозно, як і ти до нього?

— Лізо, ти теж хочеш мене образити?

— Ні. Вибач, я просто запитала.

— Звичайно, він теж ставиться до мене серйозно. Ти ж бачиш, ми майже весь час нерозлучні. Нам добре разом. І не став мені більше таких запитань, гаразд?

— Гаразд, — погодилася Ліза.

Далі вони йшли мовчки.

Ліза згадала, що колись часто бачила Ореста з однією дівчиною. А одного разу навіть помітила, як та, заплакана, виходила з кабінету шкільного психолога. Чи не через Ореста все це сталося? Думка неприємно засіла в голові, але розповісти про це Поліні Ліза так і не наважилася.

Поліна тим часом розмірковувала, що вдягне на дискотеку в суботу, аби ще більше вразити Ореста. А потім раптом згадала про Лізу. Останнім часом подруга майже перестала виходити з дому. Мабуть, їй теж не завадило б трохи розвіятися.

— Лізо, а що ти вдягнеш на дискотеку в суботу?

— Я ще не знаю, чи піду.

— Як це — не підеш? Обов'язково треба! Ти ж не якась заучка!

— Ну, я подумаю…

— Краще подумай, що тобі вдягнути, бо я сама прийду й заберу тебе з дому — навіть якщо ти в халаті будеш! Зрозуміла?

— Добре. Сьогодні лише четвер, тож до суботи щось придумаю!

— Отож! Цієї суботи на дискотеці ти точно маєш бути. Жодних відмовок чути не хочу!

    Орест, як і казала Поліна, того дня пішов до шкільного спортзалу. Разом із ним були два його нерозлучні товариші — Макс та Андрій.

Після нетривалого тренування хлопці сіли на лавку перепочити.

— Ну що, на дискотеку йдемо в суботу? — запитав Андрій.

— Та хіба може відбутися дискотека без таких крутих хлопців, як ми? — гордо заявив Макс.

— Ну, то в кого які плани на цей вечір?

— Я в пошуку. Хочу знайти таку, що буде готова заради мене на все! — мрійливо сказав Макс.

— І я від такої не відмовлюся. Моя теперішня мене геть не влаштовує. Так що, Максе, шукатимемо разом! — запропонував Андрій.

— Хлопці, а може, ви відкладете свої пошуки на деякий час і цієї суботи допоможете своєму другові? Тобто мені, — звернувся до них Орест, який увесь цей час задумливо мовчав.

— Ну, як тобі не допомогти! — майже в один голос відповіли хлопці.

У їхній компанії Орест був беззаперечним лідером.

— Оресте, кажи, що треба.

— Що треба? Навіть не знаю, як почати… — Орест на мить замовк. Видно було, що він і сам ще не до кінця сформулював, чого саме хоче від друзів. — Словом, набридло мені бути галантним кавалером. Хочу провести з Поліною ніч, а далі побачимо, чи буде вона мені ще цікава…

Хлопці перезирнулися.

— А вона теж цього хоче?

— Хоче. Але про це ще не знає.

— Тоді буде складно.

— Максе, я не люблю, коли все просто. Тому й прошу вашої допомоги.

— То в чому вона полягатиме?

— Біля нашої школи є гаражі.

— Так, шкільні гаражі.

— Неважливо. Я помітив, що один із них не зачиняється, а ще в ньому є підвал. Хочу там влаштувати побачення з Полінкою. А ваше завдання — допомогти мені трохи прибрати там сьогодні ввечері, а в суботу «постерегти», щоб нам із Поліною ніхто не завадив і вона не втекла від мене. Зрозуміло?

— О, це зовсім не складно!

— То що, сьогодні ввечері працюємо?

— Без проблем.