7

    Якось все ж Лізі випало разом з Поліною повертатись зі школи. Лізу здивувало, що поряд не було Ореста.

-  Тебе сьогодні Орест не проводжає? – Відразу поцікавилась Ліза.

-  Ні, він сьогодні залишився у спортзалі, хоче потренуватись, щоб ще більше подобатись мені! Хоча він і так мені дуже подобається!

-  А твої батьки знають про те, що ти із ним зустрічаєшся? – Чомусь поцікавилась Ліза.

-  Вони просто знають, що у мене є хлопець, але хто він – ні.

-  Ти не хочеш познайомити Ореста з батьками? – Ліза подумала, коли б Орест познайомився із батьками Поліни, то, можливо, вони б помітили б які насправді у нього наміри?

-  Ну, по-моєму, ще трошки рано знайомити його із батьками.

-  Але ж у вас все серйозно?

-  Так, серйозно. Але мої батьки так не думають.

-  З чого ти взяла?

-  Якось тато жартома сказав, що шкільна любов швидко змінюється університетською. Мене це образило, але вони з мамою лише посміялись. Тому, думаю, поки що не варто їх знайомити. Ось коли ми з Орестом станемо студентами, і, звичайно, будемо ще зустрічатись, тоді й здивую батьків!

-  А ти впевнена, що Орест до тебе відноситься так само серйозно, як і ти до нього?

-  Лізо, ти теж хочеш мене образити?

-  Ні. Вибач, просто спитала.

- Звичайно, що він також відноситься до мене серйозно. Ти ж бачиш, ми майже весь час нерозлучні, нам добре бути разом. І не став мені більше таких питань, гаразд!?

-  Гаразд. – Погодилась Ліза. Далі вони йшли мовчки. Ліза подумала, що колись Ореста часто бачила з однією дівчиною, а якось вона побачила, як та виходила заплакана із кабінету шкільного психолога. Чи не через Ореста? Але Поліні розказати про це не наважилась. Поліна ж в цей час роздумала, що одягне на дискотеку в суботу, щоб ще більше вразити Ореста. І раптом вона подумала, що на цей раз обов’язково потрібно витягти з собою і Лізу, адже вона геть перестала виходити із дому. Пора б їй також розвіятись.

-  Лізо, що вдягнеш на дискотеку в суботу?

-   Я ще не знаю чи піду.

-   Як це ти не підеш? Обов’язково потрібно піти, ти ж не якась так заучка!

-   Ну, я подумаю…

-   Краще, подумай, що тобі одягнути, бо я зайду і заберу тебе з дому навіть у халаті! Зрозуміла?

-   Добре, сьогодні лише четвер, ще до суботи щось придумаю!

-   Отож, в цю суботу на дискотеці ти точно маєш бути! Жодних відмовок чути не хочу!

       Орест, як і казала Поліна, сьогодні пішов у шкільний спортзал. З ним були два незмінних товариші Макс і Андрій. Після нетривалого тренування, хлопці сіли на лавці перепочити.

-  Ну, що на дискотеку йдемо в суботу? – Спитав у друзів Андрій.

-  Та хіба може відбутись дискотеках без таких крутих хлопців, як ми? – Гордо сказав Макс.

-   Ну, то в кого які плани на цей вечір?

-   Я в пошуку. Хочу знайти таку, що буде готова заради мене на все! – Мрійливо сказав Макс.

-  І я від такої не відмовлюсь. Моя теперішня геть мене не влаштовує! Так що, Максе, шукатимемо разом! – Запропонував Андрій.

-   Хлопці, а, може, ви відкладете свої пошуки на деякий час і в цю суботу допоможете своєму другу, тобто мені! – Звернувся до друзів Орест, який весь цей час задумливо мовчав.

-   Ну, як тобі не допомогти! – Майже в один голос сказали хлопці. В їхній компанії Орест був бузсумнівним лідером.  

-  Оресте, кажи, що треба.

-  Що треба? Навіть, не знаю як почати. – Видно було, що Орест і сам ще не знає,  як йому мають допомогти друзі. – Словом, набридло мені бути галантним кавалером. Хочу провести із Поліною ніч, а далі побачимо, чи буде вона мені ще цікава…

-  А вона теж хоче?

-  Хоче, але про це ще не знає…

-  Тоді буде складно.

-  Максе, я не люблю, коли просто. Через те і прошу вашої допомоги.

-  То в чому вона полягатиме?

-  Біля нашої школи є гаражі.

-  Так, це шкільні гаражі.

- Не важливо, я помітив, що один із них не закривається, а ще в ньому є підвал. Хочу там влаштувати побачення із Полінкою. А ваше завдання  – допомогти мені там трохи прибрати сьогодні ввечері, а в суботу «постерегти», щоб нам із Поліною ніхто не помішав і вона не втекла від мене, зрозуміло?

-  О це зовсім не складно!

-  То що сьогодні ввечері працюємо?

-  Без проблем. 

- Тоді дзвоню до своєї красуні і відміняю побачення, скажу, що готую для неї сюрприз. А дівчата на це, ох як ведуться! 

    Саме в цей момент повз них пройшов їхній однокласник Денис. Він скоса поглянув на хлопців, обвів їх поглядом і пішов далі.

-  От кому дискотеки не потрібні.