4

 Повертаючись додому після першого дзвінка, Ліза помітила, що її подруга мовчазна й трохи засмучена. Поліна мовчки несла портфель, переповнений підручниками, і зовсім не слухала того, що їй розповідала Ліза.

— А ще у нас новий учень, з іншого міста переїхав. До речі, симпатичний! — Ліза все ж продовжувала розповідати новини їхнього класу, сподіваючись розговорити подругу. — Чи тепер тебе інші хлопці, крім Ореста, не цікавлять?

      Раптом Поліна зупинилася, поглянула Лізі в очі й відповіла:

— Мене цікавить тільки Орест. Але… — Тут Поліна замовкла, і Лізі здалося, що її очі наповнюються слізьми. — Але я його не цікавлю! — нарешті сказала Поліна.

     Здавалося, ще мить — і вона заплаче.

— Чому ти так вирішила, Поліно? — запитала Ліза.

     Поліна довго не відповідала, намагаючись заспокоїтися й не розплакатися просто посеред вулиці.

— Я так чекала нашої зустрічі! А він… Ми зустрілися в коридорі, а він навіть не привітався.

— Він міг тебе не помітити чи не впізнати?

— Не міг. Я йшла йому назустріч. Він був зі своїм другом, пройшов повз мене і навіть не глянув у мій бік. Ось і все! А знаєш, що найгірше?

— Що? — Ліза вже й не знала, що подумати.

— Те, що я в нього закохалася!

     І тут Поліна вже не стримувалася й заплакала. Ліза легенько обійняла її та запропонувала сісти на лавку неподалік.

— Поліночко, не плач. Думаю, це якесь непорозуміння. Сьогодні на дискотеці він до тебе підійде і все пояснить! — намагалася заспокоїти подругу Ліза.

— Я не піду на дискотеку.

— Чому? Ти ж так хотіла!

— Хотіла, бо чекала на зустріч з Орестом, але тепер…

— Тепер ти мусиш піти, щоб з’ясувати, що сталося! Ти сама до нього підійди й привітайся!

— Я не зможу!

— Ти ж не хочеш, щоб у вас усе закінчилося, майже не почавшись?

— Дуже шкода, але воно так і буде!

      Коли тобі п’ятнадцять і ти вперше стикаєшся з нерозділеним коханням, здається, що більшого горя в житті бути не може. Ну чому все так добре складається в серіалах? Вона закохалася — і він відповідає їй взаємністю. Так, їм на заваді іноді стають і рідні, і друзі, і вороги, але вони кохають одне одного та долають усі труднощі й перешкоди.

      А тут… Ніби й ніхто не проти. А він…

      Вдома нікого не було, і Поліна плакала вголос. Усе її обличчя забруднилося косметикою, яку вона зранку так старанно наносила, аби сподобатися йому. А він? Ну навіщо так зробив? Чого хотів цим домогтися? Знайшов кращу за неї?

     Але ще недавно вони переписувалися, і все було добре. Поліна не могла нічого зрозуміти. Їй хотілося йому щось написати, хоча б смайлик відправити, але чи то скромність, чи то гордість не дозволяли їй цього зробити. Вона просто сиділа на ліжку й плакала.

    Різкий дзвінок у двері змусив дівчину зупинитися. Вологою серветкою вона ледь витерла обличчя й пішла відчиняти, навіть не поглянувши у дзеркало.

— Це просто жахливо! — Поліні пощастило, що прийшла Ліза. Але навіть вона, знаючи ситуацію подруги, була вражена її виглядом. — Ми ж уже мали йти, а ти вся аж… Не знаю навіть, як сказати. Краще поглянь у дзеркало!

Поліна поглянула в дзеркало й відразу відскочила від нього.

— Жах! — тільки й вимовила вона.

     Очі від сліз були червоні та опухлі, вії злиплися від туші, а по щоках тягнулися кольорові смужки від тіней і рум’ян.

— Ну і як ти збираєшся йти в такому вигляді? — Ліза здивовано поглянула на подругу.

— Я не піду…

— Поліно! Але ж ти мені обіцяла! Я що, сама маю йти?

— Вибач. Я не зможу сьогодні.

— Мої батьки відпустили мене за умови, що підеш ти! І що мені тепер робити? Поліночко, будь ласка, пішли, ну не засмучуй мене! — наполягала Ліза.

     Вона добре знала, що тільки так зможе вмовити Поліну піти. Насправді ж Ліза не дуже й хотіла йти на цю дискотеку. Але їй хотілося розважити подругу. Вона була впевнена, що Орест не підійде до Поліни, бо по школі всі говорили, як він любить «гратися» з дівчатами. Але Ліза сподівалася, що на дискотеці Поліна познайомиться з іншим хлопцем, який допоможе їй забути Ореста.

     Приблизно через годину Поліна була вже переодягнена, вмита й із новим вечірнім макіяжем. Ліза доклала чимало зусиль, аби вмовити подругу піти на цю дискотеку, і дуже сподівалася, що сьогоднішній вечір закінчиться добре.

    Дівчата прийшли, коли дискотека була в самому розпалі. Зустріли кількох друзів, поговорили з ними. Потім до Лізи підійшов однокласник і запросив її на танець. Ліза відмовлялася, не хотіла залишати подругу саму, але Поліна все ж сказала, що взагалі піде додому, якщо Ліза не танцюватиме.

      Поки Ліза танцювала, Поліна розглядала всіх, хто був на шкільній дискотеці. Тут було багато одинадцятикласників, але Ореста серед них не було.