Розділ 17. 2056

2056 рік від Різдва Христового

Сергій прокинувся рано-вранці у своїй однокімнатці. Перше, що промайнуло в голові: «Наступна глава».
Він вмився, заварив каву й хотів було почати читати… Та раптом його налякала гучна мелодія — 50 Cent – Wanksta, встановлена на виклик. У п’ятдесятих роках XXI століття хіти двотисячних знову увійшли в моду.

— Так, Філіпе, слухаю, — відповів Сергій на дзвінок. — Ні, не зайнятий… П’ю каву й готуюсь до роботи.

На столі лежали три книги. Саме з ними він працював удома. Всі інші, хоч і важливі для наукового світу, поступались значенням цим трьом. Спершу вони були цілком порожні. Тепер одна нарешті відкрила свої таємниці — а дві інші досі мовчали, не виявивши ані краплі чорнила. Тому саме ці три томи були для нього пріоритетом.

— Що? Куди?.. Ну звісно… Добре, я буду чекати, — сказав він і закінчив розмову.

Філіп мав брата — міністра закордонних справ. Уряд тісно співпрацював із науковцями, тож Філіп запросив Сергія на нараду з президентом та міністрами, які щойно повернулися з орбіти, де повним ходом велося будівництво Міжнародної Орбітальної Станції.

Філіп зателефонував Сергієві, коли під’їхав до його будинку на новенькому Lexus EMS 500 — транспортний засіб нового покоління, що працює на основі електромагнітної подушки (EMS — Electromagnetic Suspension). Замість коліс автомобіль левітує над дорожнім полотном завдяки потужному надпровідниковому модулю, який взаємодіє з вмонтованими в дороги феромагнітними трасами нового зразка. Така система забезпечує плавний рух на швидкості до 400 км/год, повну відсутність вібрацій і мінімальний шум.

Автомобіль оснащений двома незалежними джерелами живлення: основним твердотілим акумулятором на 320 кВт·год та резервною капсулою на базі гелієвої плазми, яка вмикається у випадку критичних ситуацій. Кузов виготовлений із багатошарового композиту на основі графену й титану, а салон — з біоактивної тканини, що адаптується до температури тіла пасажирів.

Інтелектуальна система автопілота "AURORA AI" контролює всі процеси: від керування та навігації до зміни положення сидінь і формування простору для сну. Внутрішній екран з доповненою реальністю (AR-TV) виконує роль і панелі управління, і повноцінного медіацентру. Цю машину йому подарував брат Антон — міністр закордонних справ. З 2045 року людство повністю відмовилося від коліс.

— Привіт, Філіпе. Як справи? — запитав Сергій, сідаючи в авто. Двері за ним зачинилися самостійно.

— Київ, — сказав Філіп, і ми рушили. — Нормально. Втомився — усю ніч не спав, розмірковував над двигуном, який зміг би доставити нас до іншої зоряної системи.

— Уже вирішено, куди планується політ? — поцікавився Сергій.

— Поки що — ні. Є кілька варіантів, але про це пізніше. А зараз я б трохи подрімав.

Ми сиділи на задніх сидіннях, розташованих навпроти передніх, які були повернуті обличчям до нас. 

— Аврора, я хочу спати, — мовив Філіп і передні сидіння почали розкладатися та з’єднуватись із задніми, утворивши зручне ліжко. — Якщо не хочеш спати, можеш увімкнути телевізор, — запропонував Філіп.

— Залюбки. Може, щось цікаве покажуть у новинах, — відповів Сергій і теж відрегулював своє місце в положення напівлежачи.

З торпеди, перед лобовим склом, виїхав екран — він повністю перекрив огляд, але той тут і не був потрібен.

Перед в'їздом до міста розташовувалась велика кругова розв'язка, що вела на інші рівні дороги. До 2050-х років населення Землі перевищило сорок мільярдів, тому китайські архітектори розробили систему багаторівневих трас із ліфтами та паркінгами. Вони піднялися на другий рівень і попрямували до центру.

Міністерство оборони, Верховна Рада України та всі основні управлінські органи були розташовані на одній базі. Це була простора територія, що займала простір від вулиці Січових Стрільців до бульвару Тараса Шевченка і від Золотих Воріт до вулиці В’ячеслава Чорновола. База охоронялась лазерними турелями, які покривали весь Київ і область, створюючи щільний захисний купол. Жодна ракета не могла прорватись крізь цей бар’єр — хоча то був радше запобіжний захід, ніж реальна потреба.

У 2030-х роках, коли загроза ядерної війни досягла апогею — Китай, Росія та Північна Корея погрожували США і Європі, а ті у відповідь уже тримали пальці на пускових кнопках — було досягнуто історичних мирних угод. Світ об’єднався в єдину Земну Державу. Кожна країна зберегла автономію управління, однак була створена Рада Земної Коаліції, до якої входили радники від кожної держави.

На нараду зібралися науковці, міністри, радники й президент.

— Ну що, панове, як просувається робота? — звернувся президент до науковців.

— Працюємо, пане президенте, але поки що жодних проривів, — відповів Філіп, потираючи потилицю.

— Нічого. Час у нас ще є. Хоча, схоже, доведеться перебиратися на орбітальну станцію, якщо, звісно, фахівці не винайдуть дієвий двигун. Варіантів багато, але всі працюють лише на папері, — сказав президент і кинув погляд на Сергія. — А це хто такий? Здається, археолог?

— Пане президенте, — втрутився Філіп, — це я запросив Сергія. Він досліджує стародавні артефакти, які, можливо, допоможуть нам...

— Не несіть нісенітниці, — перебив президент, і в його голосі почулася роздратованість і втома. — Знову ваша магія? — Він важко зітхнув. Видно було, що чоловік на межі — як і весь світ після новини про комету, яка може знищити до дев’яноста дев’яти відсотків життя на Землі.

— Пане президенте, я не заважаю вашій роботі. Але є чимало свідків, які бачили магію на власні очі. І я відчуваю, що знання, які я здобуваю з артефактів, ще стануть у пригоді.

— Не вірю я в це все, Сергію. Не вірю... Але нехай буде так. Ти й справді не заважаєш, — погодився президент, але в голосі ще вчувався скепсис. — Наступне. У світі вже починаються заворушення: з’являються всілякі секти апокаліпсиса, і це провокує безлад серед населення. Поки що це — лише іскри, але з іскор завжди розгорається пожежа. РЗК — Рада Земної Коаліції — ухвалила рішення: публічно оголосити про будівництво МОС — Міжнародної Орбітальної Станції. Вона має стати символом надії. І, можливо, хоч трохи стримає хаос, який уже стукає в наші двері. Добре, Філіпе, працюйте. Будемо на зв’язку.