Розділ 7

До шостої ранку Крісті вивчала щоденник, який встигла прихопити з собою, єдине, в чому вона переконалася, це у своїй правоті, що в неї є молодша на дев'ять років сестра і старший брат. У щоденнику шатенка знайшла кілька фотознімків з усією сім'єю в родовому маєтку і фото з Джеком у віці дев'яти років з підписом позаду «Джеккі і Кріссі, 2001 рік». Складаючи свій рюкзак, Крісті вирішила покласти щоденник мами, і зібрати свій ноут про всяк випадок, а також вона прикріпила свій значок Ю.А.К. до пояса на спідниці. Закінчивши всі приготування, шатенка привела себе до ладу, в думках сподіваючись, що Джек не відкривав її блокнота; а потім поспішила спуститься вниз поснідати.

- Доброго ранку,- привіталася вона з батьками, прикриваючи рот долонькою.

- Погано спала? - поцікавилася Сьюзан, ставлячи тарілку з омлетом перед Крісті.

- Ага, все думала, яке завдання придумає містер Райкл на сьогодні,- прибрехала дівчина, беручись за бекон. Вона не дуже то й хотіла посвячувати батька в заняття з кримінології, але Дрейк глянув на доньку з хитрістю в очах.

- І яке було перше заняття? - з цікавості запитав інспектор. Чоловік хотів дізнатися, який із себе викладач Аарон.

- Досить цікаве,- чесно відповіла міс Сміт, дивлячись перед собою в тарілку,- Хоч і було смішно слухати безглузді доводи однокурсників.

- І чому ж?

Крісті підняла погляд на батька, припускаючи, як він відреагує на її відповідь.

- Містер Райкл підготував нам два вбивства,- коротко і чітко вимовила дівчина, відводячи погляд,- Перше про Саманту,- сказала вона і трохи затримала відповідь,- Друге вбивство на шосе п'ятого вересня двох тисячі першого року, о пів на дев'яту вечора.

Крісті замовкла, для них двох це були дуже особисті справи, які так і не були розкриті. Спільною рисою їхнього характеру була впертість, проте Крісті успадкувала її в подвійній кількості.

- І ще, я дещо від тебе приховувала,- зізналася вона, припускаючи, що зараз найкращий момент,- Я сама вела розслідування у справі Саманти. Вона померла на дві години пізніше офіційного часу смерті, це доводить штраф за перевищення швидкості в день її смерті, - сказала Крісті й доторкнулася до долоні батька, - Тату, чи є можливість переглянути камери й дізнатися, звідки вона їхала того дня о пів на п'яту вечора?

Дрейк сидів, втупившись в одну точку, переварюючи сказану інформацію. Чоловік з самого початку здогадувався, що його дочка приховує щось важливе, починаючи з викрадення після шкільної постановки. Інспектора відсторонили від справи, бо він не знайшов убивцю, детектив, якому передали вбивство, посадив винного через два місяці, завдяки анонімному дзвінку.

- Треба перевірити ще раз. Раніше дорожніми камерами нехтували, - промовив чоловік і глянув на доньку, яка в його очах вмить подорослішала.

- Я знаю лише те, що подружжя Тейт покривали Патріка, у нього епілепсія. Була ймовірність, що він міг убити Саманту, але він повернувся додому на годину пізніше за Саманту, - вимовила Крісті, і, прикриваючи очі, уявляючи, як хлопець впав у ступор, побачивши мертве тіло своєї сестри, а батьки подумали, що сам Патрік убив Саманту.

- Спочатку, мені здалося дивним, що вони прали,- повільно висловив у слух доводи інспектор.

- Вони його побачили біля Саманти,- в унісон сказали чоловік і дівчина. Крісті глянула на час, їй потрібно було виходити.

- Розберемося пізніше,- сказала шатенка, а потім обійняла батька й поцілувала його в щоку,- Люблю тебе.

Крісті одягла кросівки білого кольору і взявши свої речі вийшла з дому. Біля тротуару стояла машина, а з неї вийшов Джек. Хлопець спочатку хотів підвести подругу в обмін на її послуги, навіть купив невеликий букет білих троянд. Міс Сміт була здивована тим, що відбувається, вона непомітно оглянула простір поглядом, не помічаючи нічого підозрілого.

- Доброго ранку,- розсіяно сказала Крісті, підходячи до рудого,- Не очікувала тебе тут побачити.

- Ти вчора забула,- він простягнув блокнот,- І ось це тобі,- хлопець простягнув букетик, помітно червоніючи від зніяковіння. Крісті посміхнулася, відчувши аромат троянд, дівчині була приємна турбота парубка.

- Спасибі,- м'яко відповіла шатенка, ледь помітно заливаючись рум'янцем.

- Крісті, ти їдеш? - перервала незручний момент Еллі, підбігши до подруги, - Елмо хоче нас підвести. А це хто? 

Міс Дейвіс глянула на рудого хлопця, оцінюючи його зовнішній вигляд і звузила очі.

-Еллі, це Джек. Елмо тобі про нього говорив, напевно, - вимовила Крісті трохи ніяковіючи.

- Зрозуміло,- холодно сказала дівчина, даючи зрозуміти тоном, що за свою найкращу подругу вона боротиметься до останнього.

- Знаєш, Еллі, якщо хочеш можеш їхати з Елмо, - звернулася Крісті до брюнетки, - У мене є ще кілька справ, які треба вирішити.

- Добре,- незадоволено зітхаючи сказала дівчина, а потім подивилася на Крісті,- Але будь ласка, потім розкажи мені все в подробицях.

- Обіцяю.

Еллі попрощалася з подругою і підбігла до Елмо, який, утім, був не проти підвести і її саму, якщо на те пішло. 

-Ти вирішила, так її спровадити? - поцікавився Джек і поклав підборіддя на її плече, дивлячись у слід свого друга.

- Поїхали. Я не думаю, що ти вирішив просто так мене підвезти, а по-друге, блокнот міг би просто віддати в університеті, - сказала Крісті, висловлюючи роздратування, - І ще на нас дивляться дві пари очей, - доповнила дівчина натякаючи на своїх предків. Джек відчинив дверцята переднього сидіння, пускаючи туди міс Сміт, шатенка ж поклала свої речі назад, у той час як хлопець уже заводив машину.

- Так, я непросто так вирішив тебе підвезти,- порушив тишу рудий і дістав клаптик паперу з кишені сорочки,- На своєму столі після сніданку я знайшов ось цю записку. Усі, хто працюють у домі, знають правило, не заходити в спальні без нагальної потреби, - серйозно промовив юнак, звертаючи на основну дорогу. Крісті розгорнула шматок паперу, а від напису в дівчини пробіг холодок по спині.