Містер Сміт перебував у вітальні й читав книжку на дивані, точніше робив вигляд, що читає, думки чоловіка були далеко від сюжету детективного роману. Дрейк дуже здивувався, коли прочитав повідомлення доньки про її місцезнаходження, але вирішив довіриться їй. Він знав, що в маєтку МакЛайтів Крісті буде в безпеці, однак побачивши на просторах інтернету статтю про новий роман МакЛайта-молодшого, вирішив дотримуватися нейтралітету і дізнатися саме від Крісті, що сталося насправді.
- Любий, я впевнена, що Крісті все пояснить,- подала голос Сьюзан, сідаючи поруч, і обійняла чоловіка,- Вона, як ніяк, твоя донька.
- Я вдома,- голосно вимовила дівчина, зачиняючи вхідні двері. Крісті зняла взуття, опускаючи ноги в м'які капці, а потім зазирнула у вітальню, припускаючи, що батько чекає на неї там.
- Справа цікава та двояка, - сказала дівчина, сідаючи на крісло і ставлячи рюкзак поруч, - Раз ти все бачив і знаєш, а в цьому я впевнена.
- І які будуть виправдання цього разу,- запитав Дрейк, підпираючи підборіддя замком із рук.
- Приховувати вже безглуздо. Я рік веду одне розслідування, і спершу не розуміла, звідки ноги ростуть, - пояснила шатенка, риючись у рюкзаку в пошуку свого блокнота, - Певно, забула в Джека, - пробурмотіла вона, потай сподіваючись, що хлопець не лізтиме до нього, - Коротше, я довідалася й дійшла висновку, що Мелросси провертають аферу, аби довести до банкрутства МакЛайтів.
- Вибачте,- Дрейк схопився з місця до свого кабінету. Тепер його прозріло у справі, яку він розслідує, і Дрейк повернувся в кімнату зі стосом паперів.
- Ти говориш про ось цього чоловіка? - він показав знімок, на якому був зображений молодий чоловік із широкою посмішкою.
- Якщо чесно не знаю. Я ніколи не бачила Трістана,- відповіла дівчина і глянула на батька.
- І не побачиш. Він помер десять років тому,- сказав Дрейк, беручи деякі документи в руки,- Наскільки мені відомо, його компанія займається розробкою комп'ютерних компонентів. Вони вистрілили другими після «МакЛайт Індастріз». А в сім'ї все було дуже сумно, його перша дружина померла за три роки після народження сина, - проговорив чоловік, перегортаючи сторінку папки, - За два роки він одружився з жінкою на ім'я Фелісіті, у неї є дочка від першого шлюбу.
-Тобто, на скільки я розумію, Трістан помер, коли Ітану було дев'ять років, - вимовила Крісті, потираючи підборіддя, - Але Трістан дав новій дружині своє прізвище Мелрос, як і Моніці, яка йому падчерка. А як помер Трістан? - дівчина глянула на батька, адже той міг щось знати.
- Судмедекспертиза нічого не виявила. За даними з дільниці, він помер від серцевого нападу на робочому місці, - пояснив Дрейк, пробігаючи очима по інформації, - Також у нього є молодший брат. Кріс, ти ж так само думаєш, що винен родич? - Дрейк примружився і подивився на доньку, яка задоволено посміхалася.
- Я постараюся з'ясувати завтра,- сказала шатенка і насупилася,- Мене найбільше цікавить, з якої причини Ітан назвав мене нареченою перед Джеком. Тому Джек мене поцілував, щоб відвадити його від мене, - задумливо сказала вона і знизала руками, - У всякому разі, якщо дізнаюся щось одразу тобі розповім, тату.
Крісті піднялася з крісла, а потім обійняла Дрейка. Дівчина дуже цінувала свого батька, і навіть змирилася з тим, що той не розповідає правди про брата і сестру, хоча в потай сподівається розшукати їх.
- Люблю тебе, татку.
Крісті відсторонилася й усміхнулася, у такі моменти шатенка почувалася маленькою дівчинкою і хотіла назавжди залишитися в татових обіймах. Після того як Крісті пішла, Дрейк видихнув, у своїй старшій доньці чоловік бачив риси Гелен, а також маленьку дівчинку, яка стає дорослою леді.
- У мене відчуття, що Крісті закохалася, навіть якщо цього ще не розуміє,- вимовила Сьюзан, прибираючи іграшки, які розкидали діти.
- Що? - здивувався Дрейк, дивлячись на жінку.
- Вона переживає за друга.
- Це лише захоплення у розслідуванні,- відмахнувся чоловік, збираючи папери, і помітив, що фотознімок Трістана зник.
- Так само як і в тебе з Гелен, - без докору промовила білявка. Сьюзан чула про ту трагедію, що сталася десять років тому на магістралі, і вперше побачила Дрейка на похороні, який оплакував свою першу дружину. Через три роки до неї на прийом прийшла в супроводі Дрейка Крісті, три роки дівчинку мучили кошмари після навмисного вбивства.
Через рік Сьюзан зблизилася з Дрейком, і вони одружилися, жінка розуміла, що не зможе замінити йому першу дружину, але допомагала будувати нове життя і замінила для Крісті маму.
Дівчина вже привела себе до ладу і лежала в ліжку, їй було що обдумати. Вона мимоволі доторкнулася до губ, згадуючи легкий, як пелюстка троянди, поцілунок і залилася рум'янцем. Дівчина ніколи не думала про стосунки, всі хлопці, з якими вона була знайома і контактувала, завжди були просто друзями, а Елмо вона вважала своїм братом, частково це і було правдою, оскільки його батько є її хрещеним. Крісті перевернулася на живіт, ховаючи обличчя в подушку, а перед очима проступила зелень смарагдових очей, які так і доповнювали його зовнішність.
- Про що я думаю, - вимовила Крісті, дивлячись у точку перед собою, - Так він гарний і вищий за мене на голову. Так я знаю його батьків, і так я не спілкувалася з ними після смерті мами. То чому я думаю про нього?
Крісті знову лягла головою на подушку, і відчула відгомін дотику за талію, коли вони безглуздо впали; а потім підвелася і дістала з шухляди свого столу щоденник, у якому зберігалися записки. Крісті запам'ятала почерк Джека і хотіла зіставити з двома записками, на одній з яких було її ім'я, а на другій ім'я було виправлено. Вона знала точно, що відправник один, прикривши очі, вона згадала, що великі літери Джек пише із завитками і в записках також були завитки.
- Значить, це він, - прошепотіла дівчина і притиснула до себе записки, - Усе ж він такий милий.
***