9 (3)

— То ви приберете цих примарних тещ? — запитував староста Тихого Болота у Льєна.

Просив він за Міху, колегу зі Старого Болота, за яким ходили слідом сім напівпрозорих страшних тіток і звинувачували його в загибелі своїх п'ятьох кровиночок. Заради такої справи він навіть почистив костюм і попросив вибачення у короля, чиєю милістю Тихе Болото стало забороненим для магів. Втім, розмовляв староста забороненого села на чужій території, тож карати його нема за що. Він у цьому був впевнений.

— Ні, — похмуро відповів найстарший із прийшлих магів, перегорнувши блокнот і на щось там із невдоволенням дивлячись.

Інші маги уплітали пиріжки з печінкою, і боротися з привидами бажання теж не виявляли.

— Міха заплатить, коли опритомніє, — пообіцяв Бриль.

І був впевнений, що точно заплатить. Бо спробуй магам не заплати. Про це швидко дізнаються всі інші, і Старе Болото стане забороненим для магів і без жодних табличок. Хто ж захоче працювати безоплатно?

— Заберіть цих привидів, люба людина.

Маг нарешті відірвав погляд від своїх записів. Окинув Бриля стомленим поглядом і тяжко зітхнув.

— Я не заберу цих привидів. Бо це не привиди. Ці тітки ілюзорні і вони давно б самі зникли, якби не підживлювалися від вашого Міхи. Підживлюються, як прокляття, насправді, хоча нічого поганого, на відміну від прокляття, зробити не можуть. Це просто ілюзія. Картинка просто така, що вміє пересуватися. Ваш Міха перестане її підживлювати, і вона без енергії зникне.

— А коли він перестане її підживлювати? — спитав Бриль, зрозумівши, що більшого все одно не досягне.

— Можливо, ніколи, — припечатав маг, закрив блокнот і потягся до пиріжка.

— Чому? — спитав Бриль і підсунув до мага миску. Він тут був найтямущіший, інші взагалі учні, користі від них ніякої.

— Тому що підживлення діє, як у прокляття. А деякі прокляття зняти взагалі неможливо, особливо якщо прокляли не професіонали. Вони чіпляються за провину, за образи, за події у житті проклятого. Загалом, якщо він справді винен у смерті дружин, ці тітки блукатимуть за ним до самої смерті. Якщо ні, то будь-який жрець будь-якого світлого бога їх розвіє, просто пояснивши вашому Міхі, що його нема за що проклинати. Розумієте, якби це прокляття було професійне, воно було б сильніше, але й упоратися з ним було б простіше. У професійних є нитки, за які можна потягнути і здебільшого або змінити їх або взагалі видалити. А тут просто невиразний образ, якийсь прийняв вид цих тіток тому, що Міха їх впізнав, усвідомив і сам домалював.

— А чому їх тоді сім? Жінок п'ять було, — здивувався Бриль.

— Мабуть, ви не все про його дружин знаєте. А може, були померлі дівчата, з якими він не встиг одружитися. Може, навіть якась сестра, дальня родичка, якій грошей не надіслав, коли просила.

Маг кивнув сам собі і відкусив одразу половину пиріжка. А прожувавши його порадив:

— Ви напишіть листа до найближчого міста. Дізнавачам. Нехай розберуться. Тому що навіть такі недопрокляття не те, на що можна не зважати. Нехай розслідують, розбираються та шукають жартівника. А потім його до школи магії відправляють. Бо дар там точно є, хоч і якийсь дивний, зважаючи на все.

Бриль тільки кивнув.

Втім, написати листа він давно збирався. Ще коли їжаки тільки почали з'являтися. Але побоювався, що у місті його висміють. Натомість тепер, коли повно свідків у іншому селі, може й посміються, але приїдуть. Два села, це не одне, та ще й з табличкою, яка не допускає магів.

— Напишу, — пообіцяв Бриль і навіть повеселішав.

На весілля він таки не дарма приїхав. І від весіль, виявляється, буває користь.