Старі блокноти

Світанок

Чи ви бачили незримий промінь

Першого чистого кохання,

Коли душа і тіло воєдино

Завмерли у нестримному чеканні,

 

Коли уся ти линеш лиш до нього

Через сотні пересічених шляхів,

І чаша терпкого вина вже повна

Одним ковтком наповнює твій світ?

 

Любовні ніжності і переживання

Мусять бути в нашому житті.

Обертаються, часом, у страждання…

Та жалкувати – то великий гріх.

 

Ми можемо прожити вік, й не знати,

Як то воно «дихати тобою»,

Або нести у серці рану,

Колись залишену без бою…

 

Молю, кохайте і не закривайте серце

Від всіх вітрів і бурь життя.

Одного разу поселившись там, любов не щезне.

Черпайте з неї сили, бо в цьому – сенс буття!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше