Становлення конфедерації Агельде

Частина четверта: Нові сусіди та нові виклики

Король Леванд, провівши перемовини, відплив назад до Громграду із учнем Бласкі — Сумірелем. А Сірий Ворон усе мусив чекати тиждень, коли прибуде знову Орлине Око і забере його та всіх, хто мав би відпливсти назад.

Тут за головного мав лишитися гном Гвастін, також один з учнів Бласкі. Він мав організувати роботу декількох артілей і зайнятися розбудовою всієї інфраструктури міста Філадельфії. Тобто він залишався головою міста зі сторони південних земель.

Зі сторони півночі ще лишався за головного Глескі, але він мав скоро відплисти, і тут мав залишитися за головного ельф Моріс. Замість Глескі мав прибути Дубовий Жолудь, а командир війська мусив вирушати назад до Громграду.

Перед самим відплиттям Сірий Ворон провів розмову з Гвастіном. Слід було дати йому поради та настанови. Зв'язок міг триматися через радіо із південними землями, тому, якщо що, почути його і порадити йому могли, але щоб фізично допомогти — то не так усе й одразу.

Тому оракул вирішив провести з ним розмову і лишити інструкції, що і як робити, коли можуть виникнути неочікувані ситуації.

Те, що сюди прибули навчені військовій справі воїни, але видавали себе за робітників — то це ще куди не шло, але існували й інші переживання.

Перше, що могло статися, так це конфлікти, а північан тут була більшість, і тому тут потрібно було діяти за домовленістю: щоб не одразу хапалися за зброю, а проводили переговори і приймали з таких питань спільні рішення.

А також могла бути і інша ситуація, а саме — такі хвороби, які могли бути звичними для жителів півночі і смертельними для жителів півдня. Тому в таких ситуаціях обов'язковий карантин.

І карантин не потрібно вводити, коли всі хворі, а коли один або ж декілька. Мати хворобу тут — це одне, а от привезти її в південні землі — це інше.

Все-таки тисяча років існування на відстані могли позначитися і на імунітетах організмів також.

Також було впроваджено таке, як суд присяжних. Адже як можна було вирішити справи в спільному місті, де були різні погляди на життя та на буденні речі?

Філадельфія — це мало стати перше місто злиття культур двох світів.

Тому тут Гвастін і отримав три нові інструкції стосовно того, як потрібно жити в мирі та злагоді, адже з цієї планети ні ми, ні вони втекти поки що не можемо.

Далі Сірого Ворона турбувало інше питання. А саме — питання безпеки самих південних земель.

Згідно з розповідями короля Леванда, на півночі мешкало, так би мовити по його словах, від мільйона до декількох мільйонів мешканців, а також були ще три континенти, на яких могло мешкати навіть десь і під сто мільйонів, а в нього, якщо всіх позбирати, то й трьохста тисяч не стане, а самого анклаву тих корінних мешканців — то десь двадцять дві чи двадцять три тисячі.

А тут — загроза вторгнення з обох сторін. Зі сторони заходу припливли далекі родичі, а зі сторони сходу припливли до їхніх земель гобліни. А що ми маємо на східній стороні?

Вірно, в тій стороні — Артільськ і невелике поселення в степу перед пустельними територіями, і того близько тисячі поселенців. А ні війська, а ні флоту там немає, і, що саме головне, нічим навіть і допомогти не зможемо.

Тут потрібно було терміново будувати залізничну дорогу від Вовкограда в усі сторони: до Шахтарська в першу чергу, бо там є вугілля, і до Буйкальська, бо там велике суднобудівництво і виробництво бетону та будівельних матеріалів.

Але все це масштабне будівництво буде потребувати колосальних ресурсів і мобілізації всіх мешканців південних земель. Те, чого я боявся, то стало і збуватися. По суті своїй, боятися гостей з півночі ми могли то не дуже сильно, але гості з заходу — то тих було дуже велике число, що могло просто нівелювати нашу перевагу в розвитку.

Навіть з їхніми рушницями, що я побачив на сто аршин — то доволі серйозна зброя. А ще вони здогадалися робити бронзові чи залізні кулі і покривати їх свинцем, а це вже додаткова пробивна можливість, і тут звичайні сталеві пластини чи кіраси не допоможуть. Розробляти бронежилети — то вже пізно, бо то потрібно було робити ще вчора.

Я не став гаяти часу і зв'язався по радіозв'язку із Золотим Лисом, королем Ганулом та царицею Катарі. Я попросив їх, щоб по моєму прибуттю вони зібрали всіх можливих старост племен та поселень, бо ми маємо обговорити дуже важливу тему.

Я не став наголошувати на тому, що ми маємо обговорити, але вони і так мали зрозуміти, що збори такого характеру і такого масштабу нестимуть якусь дуже цінну інформацію і що щось у житті південних земель має змінитись назавжди.

Плити нам десь близько трьох тижнів до Буйкальська, і тому я все обдумав, як і що я матиму робити та що потрібно змінити. Але це все поки лише плани в голові, але їх потрібно вводити в реальність.

Вадін, дочка короля Леванда, була мало що сказати здивована тим, що вона бачила, і тим, в які умови та в який соціум вона потрапила. Так, звісно, ні ельфійської, ані оркської мов вона не знала, а її гномська мова і наша гномська мова — це така різниця, якби двох різних мовних груп, настільки вони були відмінні.

Але Ерін і Дана зайнялися Вадін і почали її навчати за тією самою технологією, що і їх навчали: предмет і дія, а далі підставляти час та множину чи однину. На це все був написаний спеціальний підручник для вивчення загальної мови.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше