ГЛАВА 20 Я ПОВЕРТАЮСЯ У СВОЄ ТІЛО (ЗАВЕРШЕННЯ)

І вчора ввечері

зі мною стався дуже простий,

але дуже чесний момент.

Я різала м’ясо.

І в одну секунду

я відчула:

я можу зараз порізати палець.

Я це знала.

Я це відчуваю.

І в той самий момент —

я це зробила.

Я порізала себе.

І вперше

я не просто побачила це…

я усвідомила:

я сама завдаю собі болю.

Не тому, що хочу.

А тому, що в мені ще живе старе.

І в цей момент

я зупинилася.

Я не пішла далі.

Я не продовжила.

Я сказала собі:

досить.

Зараз моє тіло —

це мій дім.

І я обираю

піклуватися про нього.

Я дуже чітко відчула:

якщо тіло і психіка

дають сигнал — зупинитися,

значить, треба зупинитися.

Не різати.

Не затискати.

Не доводити до болю.

А почути себе.

І через цей простий момент

я побачила глибше:

я можу бути поруч із собою

у моменті,

а не після.

Без покарання.

Без болю.

Просто в присутності.

І це стало для мене

дуже великим усвідомленням.

І сьогодні я відчуваю:

моє тіло — це мій дім.

І я роблю все

для його блага.

Я більше не йду проти себе.

Я більше не завдаю собі болю.

Я обираю бути з собою

бережно.

І це стан любові до тіла —

це те, до чого я прийшла.

І цим

я завершую цей розділ.

✨️ Жива фраза

Моє тіло — мій дім, і я більше не завдаючи йому болю.

🌿 Практика

Протягом дня

спостерігай за собою в простих діях:

як ти їси,

як рухаєшся,

як торкаєшся себе.

І запитай:

«Я зараз бережний(а) 

до свого тіла?»

Якщо ні — зупинись і обери інакше.

💎 Інсайт

Любов до себе починається

в тих маленьких моментах,

де ти обираєш не завдавати собі болю.

Нвпиши 1 слово?