10

Вранці до нас в кімнату увійшли тихо, без стуку, але і без погроз і нахабностей, а ввічливо попросили пройти з ними до Вороніна.

Воронін перебував в підвалі, і глава Долгу був захищений від самого сильного викиду. Та й від бомбардувань теж, якби вороги раптом здобули б бомбардувальник.

Спустились в темне, але одночасно затишне підземелля, стіни якого були обвішані головами різних монстрів. Деякі голови належали монстрам, про існування яких я тільки чув і ставився як до п'яного бреду і величезним очам страху. Але місцева колекція доводила протилежне.

- Привіт шановний. Знаєш за що тебе привели?

- Є підозри.

- Які?

- Напевно, за бійку в Барі?

- Не зовсім. Те, що відбувається в Барі, більше справи Бармена, ніж Долгу. Але сьогодні вночі на території бази сталося вбивство одного сталкера.

- А ми тут до чого?

- А при тому, що він був корешем тих двох сталкерів, яких завалив твій хлопець на Арені.

- Тобто ти хочеш сказати, що хтось із моїх хлопців завалив сталкера, який був корешем Хомута й Диму? Як його хоч звали?

- Дубом його звали. Я вас не підозрюю, але було все це зроблено явно з метою підставити вас.

- Тоді ми сьогодні ж підемо з бази, щоб не наражатись інших на небезпеку.

- А ось цього я допустити не можу.

- Не зрозумів.

- Вибач, шановний, але поки не буде знайдений вбивця, база Долгу закрита. Ніхто не має права виходити, навіть долгівці.

- І що ти від мене хочеш?

- Ти ж колишній мент, ось і допоможи нам знайти вбивцю. Ти в цьому зацікавлений не менше мене.

- Я перепрошую, а вам яка різниця, вбили ж не долгівця?

- Застосовувати зброю на території Долгу маю право тільки долгівці! Необхідно знайти порушника і покарати його щоб іншим не кортіло.

- А чому ви впевнені, що вбивця все ще на базі. Адже він міг втекти до того, як знайдуть тіло.

- Учора ввечері ніхто крім двох долгівських квадів не покидав території бази.

- Тобто поки ми не його не знайдемо, піти звідси нам не вдасться. А вхід на територію бази відкритий?

- Так.

- Кепсько.

Я було вже збирався йти, але Воронін згадав:

- Пробач, шановний, але Таран, вважай, під домашнім арештом. Виходити з кімнати йому заборонено і до нього буде приставлена охорона.

- Стоп. Ти ж сказав, що ми не під підозрою.

- Правильно. Але нехай вбивця думає, що ми купилися на його прийом. Таран ж тим часом підремонтує там кому чого треба. Ви ж від цього фінансово тільки виграєте. Доступ до нього в кімнату мають тільки твої хлопці і Бармен. Решту охороні буде наказано розвертати без розмов.

- Гаразд, конспіратор ти клятий. Але є у мене тоді ще одне прохання. Ведемо одного хлопця на Янтар. Є підозри, що через нього це все. Він не з моїх, тож зачини його разом з Тараном в одній кімнаті. Для надійності.

- Добре. Іди, шановний.

Коли я вийшов на вулицю, сонце нахабно било мені в очі. На небі не було і хмаринки. Незвично для Зони. А все, що незвично - ненормально. Зазвичай, в Зоні ненормальні речі часто-густо. Зона сама по собі консистенція ненормальних речей. Тут ненормальні речі і явища міняються місцями з нормальними. Саме тому чисте небо над Зоною мене насторожило. Ненормально.

Піднявшись до хлопців в кімнату, довелося розповісти їм ненайприємніші новини. При цьому, коли я підходив до дверей нашої кімнати, звернув увагу, на те, що два бравих долгівца вже стояли біля дверей кімнати Тарана. Оперативно працюють.

- Пасажир, ти теж разом з Тараном під арештом.

- Мене теж підозрюють? - він сильно здивувався і схоже не на жарт перелякався.

- Ні, дурню, це для твоєї безпеки. Можливо, підставу з вбивством організував той, кому може бути на руку, щоб ми тут застрягли.

- І що ти будеш робити? - поцікавився Тихоня.

- Думаю спровокувати вбивцю. Офіційно Воронін закрив базу зовсім з іншої причини. Якій? Він ще думає. Нехай у нього на цю тему голова болить.

- А яким чином ти думаєш вчинити провокацію?

- Треба розпустити чутки, що ми намагаємося оскаржити рішення Вороніна про арешт та подальший розстріл Тарана. Саме тому залишилися на базі.

- Тарана розстріляють? - переляканим голосом перепитав Пасажир.

- А Пасажира ми зачинемо в сусідній кімнаті з Тараном.

- Ша, але це ж наша кімната.

- Шпала, в наступній кімнаті. У Тарана дві сусідніх кімнати: наша і порожня. І будемо всім розповідати, що Пасажир в порожній.

- А де я буду?

- А ти побудеш в кімнаті у Тарана. Я ж сказав: ви з ним обидва під арештом. Так що, давай, вставай і човгай до свого “сокамерніка”. А у нас, хлопці, повно роботи: рознести чутки про нашого клієнта. Хам і Шпала - на вас Бар. Тихоня, ми з тобою ходимо по сталкеровскім вогнищам. Всіх, хто активно цікавиться нашими планами завалювати дезою по самі вуха, запам'ятовувати в обличчя і по імені. Питання?

- Без питань, - встаючи з ліжка пробубонів Шпала.

Ось і добре. Кожен зрозумів свій фронт робіт і розумів, що йому слід було на ньому виконувати.

Поки Тихоня у властивій йому манері тіні батька Гамлета побрів по сталкеровскім стоянкам, я з іншими спустився в Бар. Потрібно було щось запитати у Торговця інформацією.

- Розумію. Потрібно бути ідіотом, щоб повестися на бред з вбивством. Той сталкер навіть не був за одно з Хомутом з Димом. Вони просто разом в рейд пішли. Вони його, по суті, як відмичку використовували. А хто б це міг бути насправді, я точно тобі не скажу, але можу дати одну зачіпку: вчора, коли ви тут влаштовували драчки, я звернув увагу на двох сталкерів, які вже дуже активно цікавилися через що весь цей ваш сир-бор і з ким прибули обидва майбутніх небіжчики.

- Як звуть, як виглядають скажеш?

- Вважай що задарма, за десятку. Вибач, але копійку я з цього повинен мати хоч якусь. Потрібно тримати марку.

- Ну зрозуміло. Хто вони?

- Однозначно можу сказати, що вони не з простих сталкерів. Хоч і виглядають як звичайні ходоки. Імен я не знаю. Обидва середнього зросту, один з них досить широкий в плечах. Явно “залізо” колись тягав та й хімічив за одно. Другий худорлявий, одяг на ньому висить як на вішалці.