4

При пересуванні Чорним лісом була одна проблема - доводилося робити великі «гаки». Навпростець тут не пройдеш - замахаєшся прорубувати собі дорогу в хащах.

Ми зайшли в самий центр лісу. Раптом почули ревіння двигунів гелікоптерів. “Вертушки” пройшли прямо над нами, при цьому одна мало не торкаючись черевом верхівок дерев. Було чітко видно, що у цього гелікоптера були проблеми з двигуном, так як за ним йшов хороший шлейф диму. Пілоти відчайдушно намагалися долетіти до краю лісу і здійснити аварійну посадку подалі від дерев. Але все було марно. До краю лісу було ще як мінімум пара кілометрів. Машина з гуркотом впала на дерева. Роздались звуки ламання гілок і шум як гнеться метал. Мі-24 не відразу впав на землю, його падіння замортизували потужні гілки дерев. Він ламав їх одну за однією, на кожній втрачав швидкість падіння ... як і міцність фюзеляжу.

Друга “вертушка” дала різкий поворот на місці і кинулася до місця падіння першої. У цей момент її хвіст потрапив в воронячу лисину, аномалію, яка утворюється на висоті, а не на землі, як інші. Аномалією гелікоптеру відірвало кіль і той почав стрімко падати, обертаючись навколо своєї вертикальної осі, все набираючи швидкість обертання. Потім він зник з очей і почувся тріск повалених дерев. Третя машина пішла по більш плавній траєкторії і, схоже, повністю потрапила в аномалію, яка погубила другий борт. Від впливу аномалії на машину, останню просто розірвало на частини. На всі боки полетіли шматки покрученого металу і якісь металеві бокси. Хоча ми і стояли в парі сотень метрів від місця аварії, один з металевих кейсів мало не потрапив в Тарана, який вчасно зреагував і встиг відскочити в сторону.

Ми дружно переглянулися між собою і побігли в бік, куди впали “вертушки”. Я не можу пояснити нашу поведінку. Ми забули про техніку безпеки в Зоні, що бігають тут тільки живі трупи; ми не зважали, що це гелікоптери військових, людей, які всіх сталкерів вважають злочинцями і як результат ведуть вогонь на ураження по нам. Напевно, чисто по-людськи ми хотіли допомогти тим, хто в біді. Адже ті, хто був на борту тих трьох машин нам особисто нічого поганого не зробили.

Перший борт, виявився найближче до нас, тому ми спочатку підбігли до нього. Нам вдалося пробігти пару сотень метрів крізь зарості, які взагалі вважаються непрохідними. Корпус машини був в жалюгідному стані: гелікоптер падав носом вниз, в результаті чого передня частина, включно з кабіною пілотів, була зім'ята під вагою всього іншого корпусу; двері вантажного відсіку відкрилися від удару і навколо лежали різні металеві ящики, подібно до того, що мало не потрапив в Тарана. Один з них відкрився від удару і в ньому лежав звичайний алюмінієвий ланцюг. Дідько з ним вантажем, не втече. Потрібно було дізнатися, що з екіпажом. Оскільки кабіна була розчавлена, пілотам було вже не допомогти.

Ми рушили до місця падіння другої “вертушки”. Підозрюючи, що там нас застане та ж картина, темп ми взяли вже повільніший, ніж раніше. Обігнувши ще перший гелікоптер з іншого боку, ми побачили незвичне тіло, серед покалічених трупів військових. Виглядало воно якось дивно. Худорлявий, несильно довге, але і некоротке волосся, бузковий плащ, джинси в обтяжку і кеди. На військового він не був схожий. Яким чином він тут опинився?

- А може тут поруч аномалія-телепорт. Я чув, що в Рудому лісі такі зустрічаються. Чим Чорний ліс гірше? - запропонував теорію появи тіла Таран. Йому, як і всім іншим, не вірилося, що це могло випасти з гелікоптера.

Тихоня перевірив пульс.

- Живий.

- Таран, хапай його через плече, Тихоня бери ПКМ Тарана і йдемо до другої вертушки.

З тілом на руках через щільні зарості пробиватися було важко. ПКМ Тарана взяв все ж таки я, оскільки Тихоня почав прорубувати своєю катаною нам дорогу.

Другий гелікоптер виглядав куди краще першого, але це ще не давало гарантії того, що хтось вижив. Машина сильно вдарилася об вікову тополю, внаслідок чого на лівій стороні з'явився пролом з низу до верху корпусу. Через цю “щілини” відкрилися ліві двері вантажного відсіку і з нього випали бійці. Сама машина при падінні увійшла на півметра в землю, але як і в першому випадку, “приземлення” починалося з носу. Шанс на ще одного вцілілого збільшувався, так як у кабіни стрілка не було ліхтаря - результат катапультування.

Ми розподілилися і почали оглядати тіла солдатів, вишукуючи серед них живих. В цей час Таран намагався привести до тями свій незвичайний вантаж. Всі солдати на утвореній від падіння гелікоптера галявині були мертві. Я чисто для проформи заглянув в середину вантажного відсіку і побачив там живого солдатика. У того явно був шок: він не розумів, що відбувається. Можливо, його контузило. Судячи з усього, він єдиний пристебнувся підчас падіння. Це і врятувало йому життя. Я заліз у середину відсіку і спробував розстібнути ремені, але їх заїло. Солдатик дивився на мене нерозуміючим поглядом. Він навіть не потягнувся за автоматом, який лежав поруч з ним. Я дістав ніж, щоб розрізати ремені, а він заперечив:

- Не треба, я не поранений.

Схоже, хлопця добре трусонуло. Я розрізав ремені і схопивши його за барки витягнув назовні.

- Живий? - запитав Шпала, спостерігаючи як я витягаю свою знахідку з гелікоптера.

- Ні, я просто трупи з вертушок люблю витягати. Тут поруч більше таких не валяється? - запитав я, показуючи пальцем на нашу незвичайну знахідку в бузковому плащі.

- Начебто ні, але ми таки знайшли другого пілота.

- І де він?

- Вей, не будь ледарем, підійми голову.

Я подивився вгору і побачив пілота, який висів на стропах парашуту в метрах десяти над землею. По дереву до нього вже дерся Тихоня. Пілот був у свідомості, але явно не знав, як на нас реагувати: як на друзів або недругів.

Тихоня акуратно підліз на гілку, що була на одному рівні з ногами пілота, але трохи в стороні, так, що той не міг на неї спертися. Тихоня спокійно підтягнув його на себе за руку, обхопив однією рукою, а інший почав обрізати стропи парашута. Коли нарешті пілот зрозумів, що він не впаде, він відчепився від кріплення строп самостійно і тепер від падіння його тримала тільки рука Тихоні. Коли пілот дістався по гілці до стовбура дерева, він більш-менш спокійно спустився з дерева.