Розділ 13 Казки, Сірінга та радіація

Бер-540 поступово приходив до тями. Десь гули Зевси, булькала Сірінга, повідомляючи прогноз погоди.

— Прогноз погоди на сьогодні. Спалахувальна сонячна активність можливо помірна. Спалахи класу Х малоймовірні. Геомагнітне поле можливо нестійке. Радіаційна обстановка без збурень. Очікуються погіршення умов КВ-радіозвязку в окремі години доби. 

І звісно, реклама боїв Паноптикуму та різних цифрових штучок від Ем-Ка-Ес-Пі.

Коли вона вже замовкне. 

Дико боліла голова. У капсулу подзвонили. 

Лейтенант із зусиллям поворушив шиєю, встав з крісла, заточився, а потім впав на підлогу. Кого там принесло, нехай ідуть далі. Мабуть, агітатори за чергового депутата у Раду Корпорацій, чи свідки Сталевого Пришестя. 

Відвідувач наполегливо подзвонив ще раз.

— Сірінго, хто там?

— Це андроїд-технік, сер. Відчинити?

— Так. 

Замок клацнув. Двері прочинилися і у щілину просунулася голова андроїда. 

— Доброго дня. Вибачте, сер. Ви не бачили, хто полагодив камери відеоспостереження? 

— Ні, не бачив, — буркнув Бер-540. 

Падаючи, він боляче забив коліна і зараз сидів на підлозі і розтирав їх слабкими невпевненими рухами. 

— Це міг бути хто завгодно.

— Так. Згоден з вами, сер, але це моя робота. 

— Не хвилюйся, я нікому не скажу. 

І кому він каже не хвилюватися, це ж звичайний андроїд, а не людина. У роботів немає емоцій, хіба що вони їх імітують.

Андроїд відчинив двері ширше.

— Я не виконав роботу, сер, а значить, профнепридатний. Мене вимкнуть і відправлять на переробку. Я вмру.

— Не бійся, не вмреш. Я цього не допущу. Ти питав у інших пожильців, що вони кажуть?

— Нічого, сер. Вони теж нікого не бачили. 

Це не дивно. Якщо Кабан заблочив Сірінгу, то поблокував одразу всіх. Ні зайти, ні вийти. 

— Дивно. 

— Я теж так думаю. А ще знаю, що камери відеонагляду самі себе не ремонтують.

 Принаймні, поки що не ремонтують. 

З алгоритмом логіки у андроїда все в порядку, не посперечаєшся. 

— Я скажу, що це ти полагодив. 

— Але  ж це неправда. 

— Ну і що, а хто бачив? Ти сам сказав, що ніхто. Іноді треба брехати. Ти ж хочеш, щоб тебе не вимкнули?

— У моєму мовному алгоритмі не прописані хиби, сер. 

— Ну так пропиши. 

— Я не можу. Цим займаються люди. 

— Тоді зникни і не мороч мені голови. Вона і так, як казан.

— Голова – не казан. Ви помиляєтесь, сер. 

— Слухай, ти мені вже набрид. Іди звідси і зачини двері з того боку. 

— Слухаюсь, сер. Вибачте за вторгнення, сер. 

Андроїд розвернув своє моноколесо і повільно покотився по вузькому коридору. 

— Сірінго, не зачиняй двері, будь ласка. Це на випадок, якщо тебе знову заблокують. Я хоч з капсули виберусь.

— Не зачиняю, сер. 

— Мені треба вмитися. 

— Ви не поповнили кредитну карту, сер. У доступі відмовлено. 

От гадство. Уся мордяка у крові, а вмитися нічим. Кабан коли тікав, вилив усю воду на підлогу. Бювет порожній. Доведеться митися з калюжі. Лейтенант нагнувся, зачерпнув брудну воду і розмазав по обличчю. Зняв із себе закривавлену футболку і обтер обличчя. Поглянув на годинник. Опів на одинадцяту ранку. 

— Сірінго, мені ніхто не телефонував?

— Ні, сер. Тимчасово зв’язок не працює. Неполадки зараз усувають. Скоро зв’язок відновиться, тоді перевірю. 

Лічильник голосової пошти блимнув і показав одне повідомлення. 

— Сер, вам надійшло повідомлення. Це від вашої бабусі. Прочитати?

— Почекай. Дай до тями прийду. 

Бер-540 поглянув на розчавлений шмат піци і подумки вилаявся. Пусти кабана за стіл, то він всю їжу потроще. Що він там про Попелюшку говорив? 

— Сірінго, скажи, будь ласка, хто така Попелюшка? 

— Це дівчинка із казки Шарля Перо. Короткий сюжет: сталося так, що Попелюшка залишилася сиротою і стала прислугою при мачусі та її доньках. Цілими днями вона працювала, догоджаючи мачусі та зведеним сестрам. Одного разу у королівському палаці був оголошений бал. Туди запросили дівчат з усього королівства. Попелюшка теж вирішила таємно потрапити на бал. У цьому їй допомогла хрещена-фея. За допомогою чарівництва вона дарує дівчині карету, коней, гарну сукню і кришталеві черевички. Цікаво, що за часів Шарля Перо взуття не робили окремо для правої і лівої ноги, тож коли Попелюшка збирається приміряти один кришталевий черевичок, а він розбивається, то дівчина дістає другий і міряє його на ту ж ногу.

— Ну, це мені знати не треба. Нехай цим дівчата цікавляться. А хто такий Червоний Капелюшок?

— Не хто такий, а хто така. Це дівчинка з казки Шарля Перо. Їй мама пошила  червоний капелюшок, а потім змусила бабусі пиріжки через ліс нести. Вовк підстеріг це і обманом до бабусиної хатинки раніше внучки дістався. А далі…

— Далі не треба, дякую. Краще прочитай повідомлення. Що там бабуся каже?

Думки плутались. Червоний Капелюшок і Попелюшка заважали сконцентруватися. А Кабану хрін на рило, не на того натрапив. Не для того лейтенант дівчину від майора рятував, щоб злому кабану на обід пустити. 

— Читаю повідомлення. “Привіт, Берчику. Я так тобі вдячна за майстра, якого ти до мене викликав, що й не передати. Ти молодець, нарешті про бабусю піклуватися почав. Недаремно витратився. Приїдеш, сам побачиш, як мій комп ожив. Взагалі, все - топ, політ нормальний, а це – саме головне. Не забудь одягнути шапку, коли звечоріє.”

Знов та шапка.

Що? Коли це він майстра бабусі викликав? Щось не пам’ятає такого. Хоча, після “коронації” і власне ім’я забудеш. І чому Берчик? Він що, бичок якийсь? А про шапку – взагалі смішно. Зараз зими немає, скоріше, навпаки. Тут не шапка, а антипилові окуляри потрібні, але бабусю не переконаєш. 

— Сірінго, нагадай, будь ласка, як мене звуть. 

— Сер, вас звуть Бер-540. Бер – акронім від “біологічний еквівалент рентгена”. Бер – це застаріла назва вимірювання еквівалентної дози іонізуючого випромінювання в системі СГС. В системі Сі для цього використовують одиницю вимірювання зіверт. 1 бер = 0,001 зіверт, 1 зіверт = 100 ерг/г. Число 540 означає, що ви народилися о п’ятій сорок ранку, сер.