Сталевий голод

Розділ 2 Кремація, майор та буря у пустелі

Рядовий різко відчинив дверцята автівки та вискочив на дорогу. Темно, хоч в око стрель. Чому він досі собі імплант зору не поставив, зараз би у нагоді став. Чого, чого, бо дорого. Корпорація еМ-Ка-еС-Пі взагалі знахабніла такі космічні ціни за товари виставляти. Доки на той імплант заробиш, тричі постарієш і він вже в гробу потрібен буде. Чи ні. Гроби вже давно не використовуються, бо повсюди крематорії. Державні, приватні, портативні, на колесах, навіть дрона для кремації можна замовити, щоб він покійника засмажив. Це ж так зручно, рідним далеко ходити не треба, всі проблеми на місці вирішуються. За виклик – сто кредитів, за обнулення чіпа померлого – двісті кредитів, за кремацію – п’ятсот кредитів, за урночку із прахом – ще п’ятдесят,  разом вісімсот п’ятдесят кредитів. Одним словом, обдиралівка, бо еМ-Ка-еС-Пі людям навіть померти спокійно не дає. У кого немає грошей на кремацію, то можна чіпом покійного розрахуватися. Що вони з ним роблять, незрозуміло, але комерція працює справно, та й Корпорація Еко-Кадма-Сейл задоволена, бо таким чином трупних ядів менше у землю і воду потрапляє. 

З-за вежі зв’язку виїхали два байки на елекромоторах та позашляховик Grand Cherokee 1977-го року випуску. Цікавий тандем.

 То був перший в своєму роді джип на чотири дверці. Якби він був просто підвішеним універсалом, то ніколи не став найбажанішим автомобілем для любителів агресивної їзди. Інженери та розробники концепції Unibody не бачили жодного спірного моменту, коли вигадували платформу позашляховика. Встановлений на міцні осьові передні мости типу Dana 30 і використовуючи для заднього моста тип Dana 35, 44 або Chrysler-sourced, автомобіль перевищував розумний 8,3-дюймовий дорожній просвіт, але при цьому мав унікальне зчеплення з дорогою. Конструкцію завершували повний привід та фронтальна пружина. Чотирилітровий шестицілондровий двигун з потужністю 177 к.с. гарчав, мов доадаптанітовий пес.

На секунду Бер-540 згадав дитинство, як до крові збиваючи коліна, копирсався на автозвалищі і шукав дрібні деталі до цього монстрика, правда, у ретро-автосервісах за ті запчастини давали копійки.

Джип зупинився поряд і з віконечка висунулася чимала мордяка. Потужний ліхтарик ковзнув по обличчю рядового.

— Хто такий і чому тут вештаєшся, документи!

— Сер, рядовий поліції Бер-540, відділок номер 1123, ось моє службове посвідчення і жетон, прошу, сер. Оператор Ка-Ем-8020 передав виклик, що у секторі “А” помічено несанкціонований рух, от я і прибув, сер.

Мордяка взяла документи і на декілька секунд зникла в салоні, вивчаючи посвідку, далі дверцята прочинилися і вивалили чоловіка двометрового зросту.

“Як тільки такий бицюра в салоні Федька помістився”, — подумав Бер-540.

2lngoqJMxaiXQOdgtgoUKa0S5TEZn3RUCIZ4djvE99olhn3rFAFt0XSEZH1cNAiqB0gumlUHbWOO3Aie9UHDIkpkLvKZdYE2JQqRUVaoiG0koTXEYasPXOvdMAV7TnP5j6uOOLttoU8Q0UkqXvzlxIM

 Світло ліхтарика знову засліпило очі і громоподібний голос пробив ями у вухах рядового:

— Я майор поліції Грізлі-816, ви спізнилися, рядовий. Диверсанта затримано і я допрапляю його у відділок. Доповідайте по формі, чому запізнилися?

— Сер, я переслідував кібер-злочинця на прізвисько Кабан, сер.

— То де ж він, щось я поруч з вами нікого не бачу, рядовий.

— Сер, йому вдалося втекти, сер. Зате я впіймав мародера на прізвисько Енді Мерк’ю, сер. Він у мене в автівці, сер. Мертвий, сер. Довелося його вбити при спробі  нападу, сер.

Рація на грудях капітана Грізлі-816 ожила та голосно зашипіла, але крізь тріщання все ж  можна було дещо розібрати.

“Оператор- Ве-Еф-7306 майорові Грізлі-816… секретно… сектор “Де”... перевірити сектор “Бе”, “Ве”... експериментальний зразок… жіноча… імпланти… лицьовий… особистим наглядом полковника… при затриманні… знищувати… мільйон кредитів…

Рація замовкла, а майор Грізлі-816 невдоволено прогудів:

— Як же мені набридли ці диверсанти, лізуть, збивають молотком запобіжники на вежі, а мені потім виклик розшифровуй.

— Ого, мільйон кредитів! — почулося з байка. — Та за мільйон кредитів я і мамцю рідну продам, не те що якийсь зразок кокну.

Майор Грізлі-816 визвірився кудись у темряву:

— Заткніться, сержанте Джонс-687.

Поліцейський повернувся до рядового:

— Так у якому секторі ви за злочинцем полювали, рядовий?

— Сер, у секторі “Де”, сер! — з готовністю відчеканив рядовий Бер-540.

—  Нічого більше підозрілого не помітили? Можливо, ще щось, варте уваги?

— Гм… Сер, більше нічого, сер!

— Погано. Слухайте мій наказ, рядовий Бер-540! Повертайтеся у сектор “Де” та ще раз прошерстіть територію. Шукайте підозрілу особу жіночої статі з лицьовими імплантами, можливо, це не повний список особливих прикмет. Зв’язок зі мною підтримуйте по рації. Тримайте мою. Тут шифрований зв’язок великої надійності з ключем AES256, який неможливо прослухати. У відділку повернете. Я з сержантами перевірю сектор “Бе” і “Ве”. Усе зрозуміло?

— Сер, я зрозумів вас, сер.

— Тоді виконуйте, чого заклякли?

— Сер, у секторі “Де” вночі радіаційний фон зашкалює, рація може не працювати і взагалі, сер…

— Що ви мимрите, рядовий, кажіть чіткіше.

З другого байка почувся приглушений смішок:

— Рядовий зізнається, що він сцикун, сер.

— Стуліть пельку, молодший сержанте Хенк-115, вас не питають.

 Майор обурливо прошипів собі під ніс:

— Понабирають в поліцію пацанів, а потім дивуються, чому злочинність у мегаполісі зашкалює.

З першого байка донеслось:

— Та що ви з ним цяцькаєтесь, сер, нехай валить у свою житлову капсулу мамкину тітьку доцьмакувати, а ми самі впораємося. Десь зовсім поруч мільйон кредитів розгулює, а ми тут нянькаємося з цим рядовим сопляком.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше