11

Не бажаю я нічого, хочу тільки одного:
Стуку серця дорогого біля серденька мого.
Хай мене, немов пилину, носить доля по землі,
Подаруй мені хвилину — і забудуться жалі.
І минуле зло розтане, ніби привиди сумні,
І лице твоє кохане буде сяяти мені.

Василь Симоненко "НЕ БАЖАЮ Я НІЧОГО, ХОЧУ ТІЛЬКИ ОДНОГО"

Сашка недаремно прозвала Аві старим пердуном. Зовсім невисокого зросту, худорлявий, навіть сухий, він нагадував зморщене яблуко, лиш сивочолий їжак на голові надавав ще такої-сякої імпозантності. У всьому іншому заморський партнер мав вигляд звичайнісінького дідка, якому давно час тупцяти біля пасіки та бавити внуків, але він продовжував хвацько підкорювати нові вершини. Хоча, Стас віддавав йому належне: запал у старого був незгірший молодецького, про що свідчив масний погляд кинутий на Владу. У майже прозорому, вицвілому від зламу років та труднощів, погляді запалахкотів захват, який тієї миті ж згас, коли перед очі Аві постала Ніка. Він розгубився, однак напрочуд швидко зібрав себе до купи й привітав пошрамовану жінку. Навіть чотири пластичні операції не приховали слідів катувань, Ніка на все життя лишилася таврованою. Навчилася жити зі шрамами, прийняла їх, от тільки розбещене суспільство, призвичаєне до позитивних емоцій та споглядання прекрасного, не призвичаїлося до неї.

         Разом із Аві на гостину завітав його адвокат Оскар та особистий помічник Мирон: уроджений білорус, якому вдалося виїхати з батьківщини під час непростих часів, адже його родина прийняла позицію відторгнення існуючого режиму. На противагу засмаглому й чорнявому Оскару, білорус видавався світлою плямою слов’янського паростка, якого так необережно відсікли.

         Після взаємно натягнутих посмішок та рукостискань, усі присутні нарешті всілися. Адміністратор ресторації й офіціанти заметушилися, намагаючись обслужити поважних гостей по найвищому розряду. Звабу розпочали з мадам Кліко для слабкої статі та вишуканим бренді для сильної.

         Вадим відверто натякнув, що випив би звичайної горілки, вона зрозуміла його смаковим вподобанням, врешті, Стас також не відмовився б, але вирішив підіграти партнерам. Мільярдна угода, як не як, бовваніла на обрії.

- Стасе, ваша дружина чарівна, - заскрипів поганою англійською Аві, позиркуючи на Владу. Його погляд навмисно оминав Ніку, неначе боявся заразитися сказом.

- Я знаю, - він мимохідь обдарував дружину позирком, бо не знав чи володіє вона англійською, і чи розуміє мовлене.

До столу подали закуски, а Влада вкотре відкрила нову грань свого характеру. Непроста жінка, від якої потихеньку об’їжджала стріха.

- Моя чарівність данина природі й вихованню, і аж ніяк не чоловіку.

Вадим вдавився, бо намагався стримати сміх, а от Ніка не збиралася щось в собі душити – клекотнула.

- Ну, легко бути успішною жінкою при такому чоловікові, - зненацька взявся захищати всеньке чоловіче поріддя дещо спантеличений Оскар. – Погодьтеся. Хіба це не так?

Ось після цього заграва обурення здійнялася в Стасові новим вихором: все ж свою дружину, ані принижувати, ані паплюжити нікому не дозволяв. Собі найбільше, бо вона цього не допускала. Помітивши як налилися рум’янцем щоки Влади, а вуста розтулилися, щоб відвоювати гідність й честь, він накрив її руку своєю, зазиваючи до стриманості. Вона поглянула на нього бентежно. В глибинах чорноти прокинулася кароока пустунка.

- Дуже сумно, коли хибні уявлення про жінку спонукають чоловіка применшувати її досягнення, - Стас звертався до гостей, але дивився на Владу. Кривий усміх бушував глузливістю, але очі налилися грозою. – На жаль, Оскаре, ваші уявлення напрочуд хибні і мають вигляд принизливих. Моя дружина настільки самодостатня, що не потребує ані протекції, ані фінансових вкладень. Це вона мене взяла мене за чоловіка, а не навпаки. Проте, я тепер переймаюся, чи дозволить вона продовжити співпрацю з вами після ваших необдуманих слів.

За столом запала мертва тиша. За сусідніми столиками дзвенькотіли столові прибори, гості закладу пили та їли, сміялися, балакали, немовби зумисне грали на здиблених нервах Аві та його посіпак. Вадим значуще прокашлявся, мовляв, Гайвороне притримай коней, та він не зважав – дивився винятково на Владу. Показував і не соромився власної залежності від цієї жінки. Власне, якби вона насправді зажадала відмови від цього партнерства, облишив би без крихти жалю. Сашка дала точне оціночне судження Аві – старий пердун. По фірмі тільки таке й бродило, сам Стас його вживав. Їм усім уже набридло перед ним стелитися, а уїдливість Оскара сиділа юридичному відділу глибоко в печінках.

Поки в очах Влади жасними сполохами відбився страх від почутого, Аві закренькав:

- Стасе, досить легковажно приймати звичайний жарт за особисту образу. Це загрожує несподіваними наслідками.

- Досить легковажно надавати моїй дружині статус утриманки, тому що Оскар подивився відео наших втіх.

- Я не мав на меті когось образити, - забелькотав смаглявий, тільки Гайворона те уже не спиняло.

- Владо, будь-яке твоє бажання для мене закон.

Він не перекладав на неї відповідальність, але хотів показати присутнім, що недоречні жарти справді загрожують несподіваними наслідками. Крім того, страх в очах Влади екстраполювався в іскри якогось рішення.

- Чого забажаю… - потягнула слова, вкладаючи ліву долоню йому на потилицю. Пальчики проїхалися по коротко зістриженому волоссю, а на вустах вмлоїлася лукава усмішка. Гайворон задерев’янів. Очима їв, бо до всього іншого заважала дотягнутися угода. – Тоді я бажаю випити за скріплення тісної співпраці. А особливо за її продуктивність. Чи ви маєте щось проти, Аві?