31 розділ. Приготування до балу

Троянда 

Сьогоднішній ранок виявився важким. Замість того щоб розбирати документи яких є не мала купа . Мені повели в магазин одягу вибирати костюм на бал. Я приміряла двадцять два костюми і просиділа чортових чотири години. Для того щоб дівчата нарешті домовилися що мені одягнути. Але коли я це відсиділа мене потішили новими піхвами для меча. Ще було потрібне взуття та мазь для рани. Повернулись ми коли дзвони продзвеніли третю. За обідом Ірвен багато розмовляв він виглядав щасливим. Він десь знайшов старі іграшки Каеля. Старший брат навчав мене це гріло мені душу саме ці спогади хоч і було багато падінь він зробив мене сильнішою. Його смерть була для мене ударом хоч і його не вистачило щоб іти до дії хоча ви і так це знаєте. По обіді я таки взялась за документи. Після цього мене потягли доробляти останні приготування до балу. Квіти, серветки, музиканти, десерти... Здавалося, від кольору скатертини залежала доля всієї імперії. Ми просиділи до вечора здається це тяглося цілу вічність. Я не думала що це так важко в моєї матері були ідеальні бали.

Тоді я не розмула її слів людина не запам’ятає бал вона запам’ятає атмосферу та музику це найважливіше. Вона годинами сперечатись із Умошімо за вид квітів на балу. А найкраще я пам’ятаю бал на трьохріччя Ірвена це було гарно від був такий малий і милий. Цей вечір мене затягнув спогадами бо окрім Каберди я також бувала в Своьванусі та тоді її назва була Беладонна на честь першозасновниці . Саме тут я познайомилась із Умошімо мені було чотирнадцять їй вісімнадцять вже заручена на цій темі ми і не дійшли згоди. На честь чого був бал уже не пам’ятаю та він мав особливу атмосферу добра та спокою. Я вийшла в сад прогулятись на вулиці було холодно сьогодні була особлива ніч. Бо … зазвичай він не відчувався та і, останнім часом в голові виринав Марк його блакитні очі та чорне волосся. Хоча пройшов місяць від того помилкового поцілунку я досі його не можу забути. Сьогодні в саду якось пусто це місце всі дуже полюбили за його мальовничість тут є місце де росте Беладонна воно закрите від очей дворянства і персоналу тим не менш квіти красиві ,але отруйні. Проходячи десятки видів троянд я помітила Марка на лавці він щось тримав у руках я вирішила піти не люблю заважати людям глибоко у своїх думках. 

- Не спиться ?- не піднімаючи голови спитав Марк. 

- Сьогодні ні не знаю як після стількох годин роботи я ще на ногах ,але не спиться. 

- Мені ось теж. Настала невелика пауза лише зараз я розгледіла він тримав медальйон у ньому було фото.

- Родина ? - спитала я вказуючи пальцем на нього. 

- Колишня … я уже піду. - Він сховав йогоу кишеню піджака того самого який він постійно мені давав. І пішов я ж натомість сіла на лавицю. В голові витало питання чиє це фото ? Хто ці люди і яка їх доля ? Коли стало зовсім холодно я пішла спати.

***

Вибачаюсь трохи пропала ,але зараз майже фінал і трохи важкувато найближчим часом вийлуть останні розділи і все кінець сподіваюсь ця історія вам цікава)🐸🌷