29 розділ. Кров на гірській породі

Троянда 

Я сиділа ща планом і в моменті засвербів шрам на долоні . До намету ввійшла Орися. - Пані кажуть полковник на підході. - Так добре меч готовий? - сказала я невідриваючи погляду від столу. - Так пані. Як завжди біля столу. - В її голосі не було нічого зайвого. - Ти виконала завдання? - Так пані. - Є щось про що я маю знати і як наші загони? - Солдати кажуть він буде не один. - Ти знаєш мені воно як мечем об щит. - Всі на позиціях, але солдати трохи розхитані. Марк ледве їх трохи розвесилив.- Я нарешті підняла погляд на Орисю. - Знову підриває авторитет. - Так пані. - Якщо вони бояться я їм ще одне таке тренування влаштую. Поки хай бавляться в них добре виходить. Після перемоги вони благатимуть про помилування. - Вістря меча поблискувала від сонця що поступало в намет. - Добре виходимо. - Сказала я вдягнула обладунок взяла і меча. Генеральський берсерк це здається останнє, що він хотів би побачити перед смертю ну подивимося чи це буде так. 

Я вийшла з намету мені сказали що воїнів розпорошено на групи що все добре лише по кілька подряпин. Марк перемотував поріз що вже встиг десь здобути. - Полковник наближається!!! - прокричали вартові. Ми підготувались і вступили у бій. Я в свою чергу збилась з полковником. Бій був важким за години три - чотири обладунки були майже лахміттям. На мечі подряпини і зазубрини. А на лиці була кров від розбито брови, піт і пил. Я розфарбувала його лице у синій з червоним. Весь світ ніби сповільнився ми перемістилися до дерева він ледве живий щось хрипів. І в моменті я відчула пронизливий біль під ребрами. Кинжал він його вструмив в останній момент і здох клятий мерзотник. Марк щось кричав, але все було ніби в тумані через товщу води. Мене вимкнуло від болю. 

Орися

Я стягнула залишки від обладунку. Марк відніс її до шпиталю неподалік. Я наказала йому відійти лишилась тільки Клара і Алін в допомогу. Я зняла сорочку там була страшенно рана. Я почала лікування спочатку лікарське, потім в хід пішла лікувальна магія. Все стало ніби нормально ми перевдягли пані в чисту сорочку зняли те, що лишилось від обладунку. І лишили її відпочивати. Весь світ ніби замовк трошки пізніше ми прибрали і перевірили кі нту куди і поклали пані. Я весь час сиділа біля неї перемотувала, обробляли та підліковувала. Пані прокинулась за три дні за цей час ми майже закінчили обробку замку, прибирали, мили, лагодили. І приїхав Ден для допомоги з документами поки пані лікується. Ранок. Я як завжди промивала рану. Пані непомітно для мене моргнула . Її губи ворухнулись і вона виштовхула з грудей - Скільки?- Три дні пані - Відповіла я спокійним тоном закінчила роботу і пішла роздавати що робити з пані . Оськільки їй не варто робити зайвих рухів все має бути обережно ,щоб не відкрилась нова рана. Розказала їй про стан і рекомендації. Моїм проханням було полежати хочаб ще одн день потім пробувати з маленьких рухів . Поступово вона відновиться. Та слухала вона це ніби вже давно цього наслухалась і ненавидить цю тему. Я вийшла за двері .

Марк 

Спершсу Орися запустила до Трої Клару , за п'ятнадцять хвилин дозволили увійти і мені. Це так дратувало бо я лень і ніч її охороняв ,а вона з папірцями бавилась. Ще за пів години нас вигнали бо Трої треба було поїсти та мав бути огляд. Тільки почувши звістку що Троя прокинулась до дверей в підскок прийшов Ден. У цей момент з кімнати вийшла Орися. - Якщо хтось зайде до цієї кімнати зі звітами чи запитаннями незалежно від статусу і походження пізнає ппривітність повітря за балконом і м'якість каміння під ним. А тепер марш звідси. - Ч вже хотів іти, але повз Орисю пройшла Клара і безшумно увійшла до спальні. - Орись, а чого їй можна. - Бо навідміну від декого у неї є витримка і вона вміє мовчати в потрібний момент. Пішли бігом я сказала. І мені нелишилось нічого окрім як її послухатись. 

***

Вибачте трохи випадала з написання тексту був важкий місяць. Постараюсь повернутись в режим сьогодні може вийде ще кілька розділів)🐸✨.