28 розділ. Небезпека що чатує за горами

Клара

Вечір. До намету пані входить Марк щось стається і він виходить спохмурнілий . Я відійшла на кілька хвилин. А повертаючись в горах чомусь горіли вогні. Трохи придивившись я зрозуміла це ворожа армія і стрімгомголов побігла до нарадового намету. Пані стояла навпроти стола. - Пані ТАМ.... ТАМ.....ТАМ ВОРОЖА АРМІЯ!!! - З її вуст почулось тільки коротке. - ЩО!? - Трохи віддихалась і промовила спокійніше. - Пані там в горах видно вогні ворожої армії ходіть самі погляньте. - Ми вийшли на її обличчі звиднілась рішучість. Вона наказала зібрати нараду. Декого прийшлось розбудити. 

Орися 

До шпиталю вбігла Клара . - Орисю в нас нарада Пані її збирає. - А з якої нагоди ? - В горах видно вогні залишків імперської гвардії. - Що як , добре за пам'ять хвилин буду. - У нас тільки половина ліків це ..... якщо буде багато поранених то я не зможу їм допомогти. А ще мені треба до лісу добре пізніше виконаю завдання яке пані дала мені з самого початку.

Дара

Я сиджу біля Марка і дсю хоч якусь розпаду після моєї ж невдалої поради з поцілунком я ж у жарт,а він пішов і зробив . До нас підходить Клара і повідомляє про нараду . Лишаю Марка самого і думаю ну як мені розібрати ті символи ,що показала мені подруга командир на початку. Я підійшла до нарадового намету. Сьогодні тут була Еріка. Вона здається звітувала . Напевне приїхало трохи ліків і мечів хоча не знаю. Я тихо зайшла щоб їх не відволікати.

Алін

Я сиділа в дерев'яному невеликому будинку коли задзвонили дзвони. І горах виднілися вогні - це ворожа армія . Пані командир говорила щось про армію коли я ходила до неї дві години тому ,але не думала що так швидко . В мені жевріла Надія що хоча не піде сніг ,але сніжинки уже потроху падали на землю грудень як не як. 

Аделя 

***** Сніг падав мені на поранену у день ногу бинт і так не слухався і вже вкотре його мотала. Це Пи..п..просто чудесно. З будинку вийшла Алін хоча мала уже спати . - Алі там дзвони ти не чула ,армія у горах. - Це пи... капець промайнуло в голові ,але сказала дещо легкими словами. - Хлопці рота підйом! - Прокричала я до свого підрозділу. І мені нарешті піддався бинт. Ми взяли мечі захищати нетрі імперії від імперської гвардії, але нам довелось зробити по іншому.

Еріка 

Тільки я прийшла віддати те що назбирала з лісового табору ми все ще там Ерік ,ковалі ,алхіміки ,кухарі та купу іншлї прислуги і майстрів. Там життя жевріло, роїллся та скласти тиша в порівнянні з полем бою там було тихо і спокійно. Я привезла багато чого потрібного. Я була тут два дні тому. І це диво що тут зараз тихо. Навіть поранені спали. В нас у лісі напевно давно вже пиво п'ють і пісні співають особливо ковалі. Відзвітували до намету почали заходити голови різних підрозділів чому я не розуміла . Спитавши Трой мені розказали що насувається армія з гір.

Катаріна

До мене підійшла Клара я якраз медитувала для відновлення магії. Мені сумно бо у місті лишились Ральф і Гельда,але вони фізично не могли поїхати . Ну зате коли приїду буду бачити їх дитинку хі-хі. - Ти щось хотіла ? - Спитала я. - А так в нас нарада ходи. І пішла за нею в думках тільки дитинка. Така милота. Ніколи не думала що це подружжя матиме дитину,але клас.

Марк

Коли Дара пішла я ще трохи сидів біля тліючого багаття і пішов на нараду . Я зайшов і за звичкою став зправого боку від неї. Але тепер це було трохи ніяково бо те що сталось...... не мало статись вона правильно сказала це помилка ,але не знаю ні ні ні пізніше подумаю зараз нарада. - Марку ти слухаєш ми всі чекаємо твоєї думки.-  Мене вирвала з думок Троя. - Вибачте прослухав можете повторити. - З гір іде ворожа армія твої ідеї. - А так є, ми можемо розставити пастки на їх шляху що трохи їх затримає ,побудувати барикади їх десь сорок тисяч нас дванадцять . Ми можемо ... - Мене перебила Троя. - Ми будемо відбивати їх почерзі розгрупуємо з нас зробимо невеликі команди і заженм усіх я всіх хто здається в'яжете і перевіряєте ламаєте праву руку бачите що хтось б'ється лівою ламаєте ліву. Пастки можете ставити головне завдання вбити Полковника Адона зрозуміло ? - Всі хором відповіли. - Так пані! - Тоді до роботи. І все прчало кипіти.