21 розділ. Нові обов'язки

Троянда 

Ранок ніби у тумані. Учора зайшовши в архів я здивувалась її масштабам це тисячі ні десятки тисяч книг . І всі відсортовані за датою ,кольором та кількістю сторінок. І враз до мене підлетіла книжка назва її була "Троянда Вітрів" . В ній писало моїй наступниці - Я Роберт Кларк засновник ордену,якщо ти це читаєш слухай моїх настанов. - Стань голосом німих та щитом слабких. - Будь наймудрішим воїном та наймелосерднішим правителем. - Стань тою за ким піде світ . - І останнє якщо твоя батьківщина під загрозою захищай її. Далі в книзі писали правила ордену,дату та причину його заснування і ще купу всього різного . А зараз ця книжка літає заміною і розпитує хто я така. Я пробувала її позбутись ,але не вийшло . Адріан сказав що вона зі мною до кінця життя , в нього ж на плечі сиділа дуже послуг на книжечка "Троянда Вод " .Виявляється в мене мала бути "Троянда вогню" , але мама не забрала свою і все збилось. Тепер якщо зайти в архів удруге я ,в мушу ходити туди щодня до мене причепиться ще одна книга. Ну зате буду мати дві здібності. Сьогодні якийсь дивний день бо мене всі вітають і здається бояться? Мій помічник Марк сказав що це через того хлопця якого я вчора побила . Ну всеодно, по обіді Адріан вів мене навчати до свого кабінету. Вести хроніки і обліки ,в також як поводитись із книжкою я дала їй ім'я Вітрик . Пізніше всі почали розїжатись по місіях . І лишилась тільки команда Меліси щоб допомагати мені . Бо в мене багато обов'язків і доречі я переїхала в більшу кімнату з кабінетом . От тепер я розумію чому Адріан постійно сидів у кабінеті. Це все важко зрозуміти, але потім буде легше . Настав вечір я знову зайшла в архів і на мене уже чекала моя книжка. На диво вона була спокійна і не дивилась на мене як на потрапляння . Вона підлетіла книга " Троянда Вогнів" тут писав зовсім інший текст і настанови . Це було щось в ній писало те чому вчила мене моя мати. Вийшовши з архіву і зайшовши в кімнату я заплакала . Сьогодні я навіть з братом не могла бачитись це було найгірше. Мені стільки всього наболіло що я не могла зупинитись . До мене зайшов Марк він не питав нічого просто сидів і слухав моє життя і скарги . Він вийшов і повернувся з вином ,в далі я не пам'ятаю все як у тумані. 

Пройшов рік як я Покровителька . Все тепер мені звичне ,я бачусь з братом ,відводжу його до школи , займаюсь бухгалтерією і таким іншим та справляюсь . За цей рік мене двічі викликали до ради . Але це не важливо бо я вирішила залишитись тут і прожити спокійне життя . Звичний ранок я повертаюсь із школи . І на вулиці  бігає хлопчик і роздає газету вирішую купити. Ну бо газетарі не на кожні новини кричать "СЕНСАЦІЙНІ НОВИНИ !!!" . Взяла одну і забула за неї так пройшов тиждень. Вечером після архіву мене знову задовбувала Вітрик. Вирішивши почитати ,побачила газету на тумбочці та взяла. Я прочитала те від чого в мені палав гнів ,лють та сум і жаль до себе . Так більше продовжуватись не може...

***

Цей розділ вийшов коротеньким ,але наступний буде дуже цікавим 🌹🐸⭐