17 розділ. Несподівана зустріч

Пройшло два дні від зустрічі у лісі. Ми звісно закінчили і здали завдання, але бачитись з Марком досі ніяково. Та оскільки до зустрічі залишилось не так багато часу мені все ж довелось піти до Клари. Ранок. Ми тільки відчинились і десь у залі михохіть помічаю Марка я вирішила не підходити, а зразу пішла на вихід. Підійшов до розкішної будівлі їхнього офісу. Постукала. Ніхто не відповідає. Знову і так десь хвилин десять. Подумала бува нікого немає вдома то й вирішила піти на ринок щось приглянути для декору. Прогулявшись по ринку так нічого собі не знайшовши. Пішла в улюблену крамницю заморських солодощів. Зайшовши в думках промайнула що за дванадцять днів мій день народження. Знайшла в магазинчику нові солодощі і вирішила спробувати. Підійшовши що розрахуватись біля каси помітила на диво знайоме обличчя. І це не був хтось з базару чи хтось кого я зустріла тут в столиці,це була ніхто інша ніж моя подруга з якимось чоловіком. Дуже схожим на кропринца Імперії Ґрааля. Черезз цього чоловіка я вирішила не підходити розрахувалась і вийшла. Думки були забиті організацією зустрічі, та зараз.... чому вона що нас зрадила?. Нею в мене забились думки. Прийшовши до таверни в залі все ще сидів він. Його я зараз найменше хочу бачити. Чому сама не знаю і це вибиває в мене ще більше землю з під ніг. Я одразу пішла в кімнату. До цього я жила таким шаленим ритмом, що у мене не було часу на себе. А через нього я сповільнююсь, до кімнати постукали. Це була Мар'я вона промовила. - До тебе приходило вже двоє людей одна з них передала тобі листа. 

Я взяла листа і закрила двері Ірвен був у школі тому за нього я не переживала. Відкриваючи його я вже знала хто його написав. Подруга Умошімо. Всередині було написано. - Дорога подруго Роано думаю ти була дуже спантеличена коли того дня не побачила мене в тронній залі, я була на завданні і майже провалила його. Та тепер я звітую тобі. Моїм завданням було слідкувати за імператором. Він вирішив що коли Ліорі виповниться тридцять і вона одружиться на його молодшому синові. Вони правитимуть територіями колишньої роани. Не переживай я на вашому боці якщо я б щось зробила не так мене би стратили. Тому живи мирно звіт надходитиме що два тижні я приїжатиму раз на три місяці. Твоя подруга Умошімо. 

Після цього листа все трохи прояснилось. Я вирішила все ж піти до офісу ордену знову вийшла. На місці була о шостій вечора тітка зменшила наше навантаження і ми працюємо до сьомої я працювала вчора увесь день тож сьогодні вихідний. Постукала у двері мені відкрила Клара за нею був якийсь чоловік і маленький хлопчик. Проходь мене запросили до кімнати. Клара спитала .- Ти щось хотіла можливо я щось забула?- Ні просто хотіла обговорити організацію зустрічі.- І тут нашу розмову увірвав чоловік.- Яку ще зустріч до тебе син приїхав ти не хочеш з ним час провести?- Кларо вижени цього чоловіка він не вписується в атмосферу цієї будівлі.- Хотілось би ,але поки що не можу Адріана треба дочекатись .- А хто цей хлопчик.- Це мій син  Назар,а то мій колишній чоловік.- Доречі де ви всі пропадали зранку я заходила вас не було.- Я з сином гуляла ,Здається до Адріана приїхали дочки на два дні,а Марк....... Він на цвинтарі . - Зрозуміло коли ми зможемо обговорити деталі організації? Просто терміни нас підтискають. - Завтра думаю зможу. Тільки б цей чоловік пішов.- За кілька хвилин двері відчинилися це був Адріан з двома молодими дівчатами . - Добрий день коли ви дасте гроші за мою роботу.- Кинула йому в лице при вході я.- Тату,а хто ця невихована дівчина.- Спиталася одна з дівиць.- Це дочка колишньої Покровительки .- Ой перепрошую пані за невихованість.- О ,а я й не помітив тебе Дмитро чого хотів від моєї помічниці знову сина спихнув і з новою дружиною в подорож їдеш . - Сказав з легким сарказмом Адріан .- Шановне паньство якщо ви в моїй хаті почнете влаштовувати балаган ви вилетете звідси як пробка.-З роздратуванням промовив Марк який щойно увійшов до будинку. І я відчула як ноги підкоряються і я падаю .

 Наступний спогад я лежу в кімнаті подушка пахне лавандою і чимось ще не розумію чим . Я хочу відкрити очі ,але вони не слухаються . Ти вже відпочила чую я знайомий голос це Марк. -Повідомлю про це інших .- Промовив спокійним тоном він та вийшов. Я лежала і думала чим це таким знайомим пахло ліжко це солодкуватий запах кави . Якою завжди пахнув він. Коли до кімнати увійшли нарешті мої очі піддалися. Біля мене стояв здавалось цілий натовп людей. Але це були Марк, Адріан, Клара і її син Назар. Всі інші вочевидь розійшлись. Хвилини дві всі стояли мовчки, а потім на мене посипались запитання чому я впала від виснаження, де так виснажилась і купу подібних найбільше мене здивувало, що Адріан не задавав їх єдиний. Він здається знав чим я займаюсь, кількість роботи і їх видів. Коли вони скінчилися я сказала що зголодніла і попросила щось з'їсти. На кухню пішов Марк, Назара відпустили гратись, Адріан пішов працювати, а Клара лишилась зі мною. - Ти хотіла обговорити організацію зустрічі, але точно не зараз ти два дні лежала без свідомості. Приходила твоя тітка посиділа годину і пішла. Адріан розповів про твоє навантаження. Не напружуй себе так сильно. - Як я можу зарплати подавальниці не вистачить для комфортного життя Ірвена, а ще я маю тримати форму. - Повір йому не лекше він того що ти так багато працюєш.- Але як... як я можуя хочу дати йому те на що він заслуговує. - Кажучи це я розплакалась останні події вибили мене із колії, а праця дала відволіктись від думок. - Трояндо чи радше Роано якщо хочеш можеш працювати у нас мені якраз потрібна допомога, бо з чим двома телепнями і дитиною часом буває складно. Ви з Ірвеном можете сюди переїхати до школи звідси ближче та й до ринку і торгової вулиці. Я не підганяю можеш все самостійно обдумати. - Сказала вона і вийшла з кімнати. Подумати ми живемо тут уже майже рік мені скоро двадцять три. Якщо так подумати то можливо буде найкраще переїхати. Стільки переваг та й з подругами ніхто бачитись не забороняв. Думаю погодитись. Мої роздуми розірвало швидке відчиняння дверей. Це був Марк він запроси мене повечеряти, але останняго разу він здався мені засмученим і трохи дратівливмим. Виглядало ніби він плакав. Під мої роздуми всі сіли їсти. Їли ми як і попереднього разу мовчки тільки цього разу з їжею грався син Клари. Після вечері Адран мив посуд, Марк кудись пішов, а я підійшла до Клари і погодитись переїхати. Сьогодні я ще ночувати у в офісі ордену, та завтра сповіщають про переїзд всі працівників таверни та Ірвена. Це був чудово проведений час, але пора пергортати сторінку. З цим думками я заснула.