13 розділ. Гра в мовчанку

Троянда

Рановиявився метушливим, мені стало трохи краще після того як виговорилась. Ніби на сповідь пішла. Сьогодні Ірвен нарешті пішов до школи, а в мене знову вихідний. Я пішла по чай не знаю чому, напевне просто захотілось. В чайній зустрілись з Марком, він виглядав змореним. Я привіталась з ним купила чай та вийшла, після вчорашнього трохи ніяково. Я й не помітила учра як прийшла вся змокла у його піджаку. Вирішила повернути, сьогодні не хотілось нічого робити. Кілька завдань все ж придумала щоб не сидіти без роботи, але нічого складного. Зайшла продати нову партію зілль здала завдання виконане два дні тому. І пішла до мусця де він працював або проживаа чи можливо обидва одразу. 

Ввійшовши всередину я застала таку картину. Адріан сварив Марка за не той чай, а тим часом Карла сварила його за неправильно підібрану краватку на якесь зібрання. Марк помітив мене першим і спитав чого зайшла. Я віддала йому піджек і вже збиралась йти як мене зупинили й запросили на обід який приготувала Карла. Ми сиділи мовчки. Першим озвався Адріан. Як обід?- Дякую дуже смачно. - Я помітила його намір підняти якусь важливу тему. - Будь ласка не ходіть навколо укажіть не люблю ходити довкола. - Добре перейдемо зразу до справи, я хочу завприсити тебе наше зібрання за шість днів. - А навіщо там я? - Я тобі дещо поясню. За шість днів настане день цвітіння троянди.- Так вона цвіте у січні. - Так звісно ти правильно зауважила, але це день цвітіння білих троянд. І день народження нашої Покровительки, але тепер він зміниться бо Покровитель міняється і день зустрічі. - Але причому тут я? - розгублено запитала я. - Ти так і не зрозуміла я розкажу тобіна шу назву. "Орден Червоного Клинка Троянд" цю назву дала твоя мати в твій день народження колишня назва "Орден Білого Клинка Троянд". - Я задумалась. - Так білі Троянди цвіти на день королеви лібети. Вона була нашою Покровителькою дотепер. Але через її смерть тепер в нас не має Покровителя. - Тепер це я - спиталась з недовірою. - Так - ми мовчки пообідали, я погодилась пприйти, й повернулась до таверни потім. Читала та й вирішила зайти з книгою до кафе відпочити. 

Зайшовши за одним із столиків сидів він. Я присіла неподалік замовила чай і втупилась в книжку. Марк помітив мене не одразу, підійшов в нахилився до книжки. - Цікаве щось читаєш? - запитав - таке-собі але читати можна найкраще що знайшла в книгарні. Принеймі не сопляві романи - відірвалась я від книги. - Ти що мене переслідуєтп Трояндо. - Ні, просто зайшла в улуюлену чайну. - Я надпила чай що холов на столі, - ти так і не розповів нічого про себе хоча я вчора всю душу тобі вилила. - Ну тоді  почнемо знайомство, я Марк мені 25 учень Адріана. Щось ще бажаєш знати. - Відповів він доволі харизматична. Я тільки зараз помітила цього красиві небесно-блакитні очі та чорне мов ніч волосся. - Ми говорили мабуть години зо дві - три, вже стемніло і він вирішив провести мене, ми йшли й далі говорили. Він помітив що я змерздїла і дав свій піджак. Дойшовши до таверни ми якось розпрощались. Робили ми це хвилин зо сорок, що аж Мар'я вийшла спитати чи все добре. Зайшла всередину і він не виходив з думок. Ми повечеряли, допомогли прибрати. І Мар' я оголосила нашому колективу, відпуск на наступний тиждень відповідно до приїзду каравану. Це у місті величезне свято, зазвичай у ці дні завжди була запара в місті. А в нас відпочинок. Віддавши усім зарплати. Всі лягли спати очікуючи завтрашнього дня. 

******

Вибачаюсь що не було довго розділів закрутилась через свята. Сьогодні відшкодування. А десь в думках Карли ор коли Марк повернеться додому у піджаку.