12 розділ. Дивна дівчина

МАРК

Кілька тижнів тому Адріан сказав стежити за однією дівчиною я щодня приходив до неї на зміну, вивідав у місцевих мила, хороша дівчина не знаю чому майстер сказав за нею стежити. Я відзвітував і перестав стежити, але Адріан сказав якщо зустріну привести її до кабінету. Цей чоловік завжди був дивним, зустрілись в крамниці "Лиман" вона купувала чай та солодощі. Я був увічливим та попросив піти за мною. Провів та попросив зачекати, зайшов до кабінету. Майстер я привів цю дівчину я ж давав звіт я дізнався все що потрібно походження, рід, робота, хоббі. Що ще вам від неї потрібно, вона простозвичайна дівчина з особливим минулим. - Я пізніше дам відповідь на твоє запитання, а зараз зпроси її до кабінету. За хвилину вона була всередині. Мій майстер як завжди був строгим та холодним. Слово за словом, запитання за запитанням і от дівчина зірвалась на крик і вибігла. І що це було ні я, ні Клара нічого не зрозуміли. Адріан почав - ця дівчина особлива. - Що, як, чому? - Не перебивай вчителя, так от вона може бути новою покровителькою. В мене передчуття що за рік станеться щось особливе. Зло буде покарано і відкриється чудесія. - Яка ще чудесія? - Спитала Клара - Цього достеменно невідомо світу. Пророцтво отримане мною три дні тому говорить " Вона встане і за нею піде цілий світ, як вона скаже так ліс зробить, як вона ляже так може розсунеться. Світ що втратив рівновагу відновить її. Це буде червона як кров троянда що розцвіла серед зими ". Це й було пророцтво кожен може трактувати його по різному, але суть одна вона обрана. - А чому це саме вона. Тому що її день народження взимку, а також в цей день розцвіла червона як кров троянда Роанського саду вперше за 200 років. Люди думали що вона більше ніколи не розквітне. Я думаю це достатнє пояснення. Завершив мову майстер і вийшов, залишивши нас з Карлою стояти роздумуючи. 

Ще за кілька днів я зустрів дівчину знову розгулюючи містом. Вона виглядала спустошеною ніби ось, ось зламається. Нічого не сказавши завів її в найближчу кав'ярню та замовив їй чай з лимоном і медом. Сьогодні лив дощ але вона його не помітила тому я віддав їй свій піджак щоб зігріти. Вона вилила на мене все що тримала в собі. Виявляється того разу вона не викинула всі свої емоції на Адріана це була лише невеличка їх частинка. Ми сиділи в кав'ярні кілька годин і то говорили, то мовчали це був комфортний час. Вона так і пішла ав моєму піджаку я провів її до таверни та повернувся додому. Клара була зла майстер знову щось натворив. На цей раз купив не баклажан, а кабачки. Тепер вона сварилась що я так довго тинявся і прийшов без піджака. Ми собі повечеряти своєю компанією з трьох людей увесь орден збирається раз у рік. Цей день з тиждень. Я його ненавиджу після нього звїавжди голова гуде. Клара перервала мої думки запитанням де я був. Відповів що пив чай у кафе. Я їй майже не збрехав. Ми вляглись по-кімнатах, але в мене з голови цілу ніч я дивнвїа дівчина не виходила з голови. На ранок я був невиспаним. За це мене знову насварила Клара, а майстер з самого ранечку відправив по чай.