11 розділ. Коли шипи стають крихкими.

Достеменно назву ордену ніхто не знав тільки його учасники. В книзі на останній сторінці було написано "  Хто його потребує та шукає - знайде" . На наступний день після відвідин бібліотеки до таверни почав навідуватись чоловік він був приємним . Інші думали що новий постійний клієн, він завжди замовляв одне і те саме. Ще за тиждень мені він здався дуже дивним і одного дня я його в стежила і поговорила він більше не навідувався. Після цих подій пройшло неповні три дні. Ми знову зустрілись в крамниці заморських солодощів та чаїв. Він заворив першим, попросив піти за ним. Я купила чай і солощі та пішла, але з підозрою тримаючись за руків'я кинжалу . Ми підійшли до старовинної , синьої будівлі. Зайшли всередину, він постійно мовчав. Піднявшись на третій поверх чоловік попросив почекати. Зайшов у кабінет я помітила як мої пальці пробіли. Він вийшов за кілька хвилин. Запросив до кабінету, всередині сидів сивочолий чоловік за великим дубовим столом від нього пахло тютюном та трояндами ? Біля стояла гарненька дівчина років 28 з волоссям кольору гіркого шоколаду.Він спитав прямо. - Що тобі потрібно, чому інформацію шукала? - Я відпола серйозно та холодно .- А це сильно конфіденційна інформація? Тоді виходить охорона у вас погана - Чоловік подивився з підозрою і видав. - Це брехня, в тебе був і інший намір, я очікую чесну відповідь. - Ви очікуєте чесних відповідей не представившись, знаючи хто я , чим займаюсь і чим дихаю . І чесно у тебе погано виходить стежити ,якщо у вас нічого нагалного в мого брата після завтра день народження, то я піду. - Зупинись! - Щось ще? - Добре я представлюсь мене звати Адріан це моя помічниця Клара і учень Марк ми не хотіли вас налякати. Нам цікаві ваші наміри, я відчуваю вашу "особливість". -  Виходить особливість добре у мене незвичне походження ,але зараз в звичайна дівчина що живе в звичайному світі. Вибачте, але я піду. - Я переступила поріг ніхто за мною не пішов. Коли я була майже біля таверни я помітила своє нерівне дихання і вирівняла його.

 За два дні на день народження брата я віддала йому листа що написала мати. Він заплакав і він не ходив дошколи та не виходив зі кімнати . В ньому писало що вона померла як вона його любить і дала йому кілька настанов на майбутнє.Моїм подарунком були солодощі і чай які він так любив.

Пройшов ще тиждень і я не знаю щл робити. В мене сьогодні вихідний. Через роботу я не згадувала матір і брата, сьогодні я відчула пустоту те що зараз мене тримає молодший брат і сестра. Якби не обіцянка матері я б кинулась на завоювання імперії без плану і підтримки. Звісно я б померла, тому вирішила прогулятись зайшовши в кафе сіла за столик біля вікна. За кілька хвилин зайшов Марк . Він підсів і замовив чай . І коли його принесли підсунув мені чашку . Я не стрималась і вилила на нього усі проблеми що взялись ніби нізвідки. Коли ми вийшли годинникова вежа пробила рівно восьму . На вулиці лило як з відра , кось йдучи вуличкою він побачив моє тремтіння те про яке я навіть не знала. І накинув піджака мені на плечі. Дійшовши до таверни ми розійшлись я забула віддати йому піджак . Так і зайшла до своєї кімнати та заснула. Ірен уже спав в кімнаті було тихо. І я заснула під тиском світу.