10 розділ. Легенда про орден

Наступного вечора прийшовши після школи Ірвен почав розказувати. - Трой нам сьогодні вчителька розказувала про якийсь таємний орден. Він існує понад двісті років захищає слабких і не підтримує жодну країну. Він існує по всьому світу. Це все що він запам'ятав з уроку. Тому на наступний ранок я вирішила розпитати про нього більше в Мар'ї вона знала тільки те саме що і Ірвен. Через мою цікавість я попросила відвідати міську бібліотеку. Раніше я могла знайти будь-яку інформацію в королівській та тепер треба просити дозволу. Ввійшовши до магічної міської бібліотеки в ратуші міста я здивувалась її розмірам. Вона була більша за нашу королівську. Мені сказали що в цій бібліотеці близько 20 000 книг. Чому ця бібліотека магічна, а тому що якщо подумати яку книгу тобі потрібно вона прилетить тобі в руки. От і мені прилетіла в руки товста книга сторінок на 600 і відкрилась на четвертій главі. "Глава IV: Тінь і Пелюстка. Статут Одинадцяти
Світ звик до того, що кожна сила має голову, а кожен меч — пана. Але Орден був збудований на запереченні самої ідеї підпорядкування тиранії. У них немає генералів, немає магістрів і немає тронів. Замість застиглої вертикалі влади вони обрали структуру живої квітки, де кожна частина важлива для виживання цілого.

Покровитель: Той, Хто Чує Шепіт
У Ордена немає прямого керівника, який віддає накази. Натомість існує постать Покровителя. Це не стільки правитель, скільки живий символ та медіум. Кажуть, що Покровитель — це завжди людина без імені, яка добровільно відмовилася від свого минулого, зору та права на голос поза стінами Святилища.

Покровитель не керує діями лицарів, але він — єдиний, хто знає місцеперебування кожного члена Ордена у світі. Він виступає камертоном: якщо баланс справедливості десь непоправно порушується, Покровитель відчуває це «тремтіння шипів» і спрямовує туди допомогу через систему таємних вісників.

Посади та ступені служіння
Хоча в Ордені всі вважаються рівними у своєму праві на смерть за істину, обов'язки розділені за покликанням:

Шипи (Захисники)
Це бойове крило Ордена. Вони — майстри прихованого клинка та відкритого бою. Їхнє завдання — фізичний захист слабких та усунення тих, хто перетворив владу на інструмент тортур. Шип ніколи не оголює меч першим, але якщо сталь виходить із піхов, вона повинна завершити справу.

Коріння (Інформатори та Господарі)
Вони вростають у міста та села. Це власники таверн, бібліотекарі, ковалі або вуличні торговці. Вони ніколи не беруть участь у боях, але вони — очі та вуха Ордена. Саме Коріння забезпечує безпечні місця для перепочинку (криївки) та збирає чутки про несправедливість.

Роса (Цілителі та Миротворці)
Ті самі спадкоємці перших цілителів-засновників. Їхня зброя — знання трав, хірургія та слово. Роса з'являється там, де вирує епідемія або де війна залишила по собі лише руїни. Вони лікують усіх, не питаючи про прапор, але їхня присутність є знаком того, що за цим місцем наглядає Червоний Клинок.

Вісники Вітру
Мандрівні координатори. Вони подорожують між країнами, перевозячи зашифровані послання від Покровителя до Шипів чи Коріння. Вони — нитка, що зшиває розрізнені осередки в єдиний організм.

Клятва Відсутності
Коли новий брат або сестра приєднується до Ордена, вони проходять обряд «Зрізання квітки». Вони спалюють свої документи, герби та прапори. Відтепер їхня єдина батьківщина — там, де плаче невинний.

«Ми — не армія, бо не шукаємо завоювань. Ми — не судді, бо не шукаємо влади. Ми — лише червоний відблиск на сталі, що зупиняє руку ката».
— Витяг з «Кодексу ордену».