4

4

Великі язики полум'я сперечалися з хвилями води.

- Вогню!.. Наблизься до мене!.. - прохала його вода.

- Водо!.. Наблизься ти до мене!.. просив вогонь.

- Обійми мене… - шепотіла вода.

- Поцілуй мене… - пропонував вогонь.

Вогонь та вода прагнули один до одного, намагалися наблизитися, але полум’я вмирало, а вода висихала від цих спроб, щезала від вогню, вбиваючи його там, де вони все ж таки дотикалися один до одного.

Під ними була площина з ґрунту, який ворушився та намагався проявити свою думку.

- Вам ніколи не бути разом. - пророчив ґрунт, вигинаючись, витинаючись, створюючи дивні рельєфи.

Так, існують у Всесвіті не тільки ті системи, які мають карбоново-органічний білково-нуклеїново-водний склад. Замість Карбону може бути Силіцій. Роль біологічного розчинника може виконувати Аміак.

А який склад у цього ґрунту, який вигібався, змінювався, запитував, яку фігуру з його частини саме зараз зроблять?

Може щось новеньке?

А замість цього вогонь розплавляв цю частину живого ґрунту, а вода охолоджувала її, - і у підсумку створювалися маки зі вже готового складу, яким був насичений цей ґрунт.

Готові сталеві маки одразу зникали, телепортуючись на платформу, де інші механічні форми життя розкладали їх по своїх місцях на великій смузі, яка летіла ніби нікуди, над поверхнею планети, все вище-вище, все більше віддаляючись від цієї поверхні, долаючи гравітацію, виходячи у Космос, а потім зникаючи у безкінечному русі.

А на тому місці, звідки була відібрана частина живого ґрунту, з якого утворився черговий сталевий мак, додалося ще цього незвичайного матеріалу, з якого знову утворювалися сталеві маки.

До безкінечності. Ніби і сам ґрунт безкінечний, ніби і цей процес ніколи не припиняється.

Натомість ціла армія сталевих маків поповнювала свої війська та відправлялася кудись, зникаючи у порожнечі.