3

3

- Четверо з нас полетять до астероїда. Я потім назову імена. Той вчений Аскольд був якимось дивним, коли востаннє повертався на своєму космольоті на нашу базу. Може щось побачив нове? Він стільки разів мотався на той нудний астероїд, на якому нічого не було знайдено, що вже ніхто не звертав на це уваги. Аскольд використовував енергію Сонця за допомогою свого зоряного вітрила, тому ніхто з керівництва не реагував на його постійні експедиції. Він же не витрачав паливо за рахунок бюджету. Тому нехай: досліджуй, скільки забажаєш. Може щось знайде? Корисні копалини, новий хімічний елемент? Старається вчений, найкраще намагається виконати свою роботу. Усі так думали. Поки Аскольд не почав вести себе дивно. Після останньої експедиції, коли він занадто довго пробув на астероїді. І ніхто не звернув уваги, що кисню повинно було не вистачити на такий час перебування на астероїді. Навіть зі запасним балоном. Не повинно було вистачити кисню, якщо, звісно, Аскольд заздалегідь не взяв із собою усі наявні на своєму космольоті кисневі балони, тільки як він їх усі втримав? Усім, як завжди, байдуже, навіть в такій серйозній справі. Коли Аскольд повернувся до нас, ми возилися з аварійною ситуацією, нам було не до нього. А він ще нагрудну камеру навмисно зламав. Каже, що випадково. На рівному місці випадково вдарити її… Хто повірить? Отже, ваша задача знайти те, що ми досі не змогли знайти на цій простій глибі. - повідомив високий світловолосий чоловік.

- Але ж ми усі проходимо через перевіричні брами, коли повертаємося на базу. - зауважила засмагла чорнява дівчина, звертаючись до того, хто щойно говорив, який явно виглядав головним серед усіх присутніх. - Невже через ту аварійну ситуацію вони не працювали, Омеляне?

- Так, Милано, саме так. Дивно, що ця аварійна ситуація розпочалася, коли Аскольд наблизився до нас, ніби він віз із собою величезний магніт. - відповів Омелян.

- А потім його теж не перевіряли? - поцікавився один молодий хлопець з присутніх, який виділявся серед інших зеленим волоссям, зібраним в екстравагантну зачіску з довгим чубчиком.

- Так, Любиме. Бо аварійна ситуація пройшла лише тоді, коли Аскольд залишив базу.

- Тоді, якщо ми знайдемо те, що дає величезне магнітне поле, цю річ не нести із собою на базу? - запитав Любим.

- Так. Але ви можете це дослідити на поверхні астероїда. - зауважив Омелян.

- Щось не складається: Аскольд везе зі собою потужний магніт маленьких розмірів, бо великий усі би побачили, у нас проблеми, фонить, апаратура виходить зі строю, а у нього самого все добре? Як так? Невже магніт то вмикається, то вимикається та діє цілеспрямовано у потрібному напрямку?

- Виходить, що так, Свириде. - припустив Омелян, дивлячись в зелені очі темно-русявому хлопцю.

- Аскольд керує цим магнітом чи магніт живий і сам вирішує, коли і на що спрямовувати свою дію? - замислилася вголос дівчина з каштановим волоссям та з світло-блакитними очима, настільки світлими, що вони інколи виглядали білими з чорними зіницями всередині.

- Одарино, люба, другий твій варіант із області фантастики. Ти ж не просто так пишеш фантастичні книжки: твоя уява занадто розвинена. - зауважив Омелян.

- Шановний керівникове, варіанту живої речі не можна виключати. - у тому ж стилі з такою ж манерою, як звернувся до неї її керівник Омелян, відреагувала на зауваження Одарина.

- Повністю погоджуюся з Одариною. На астероїді може бути механічний живий організм, досі нам невідомий. Така собі жива річ, яка сама вирішує, коли застосовувати свої механічні властивості. - підтримав Одарину кароокий парубок з дуже короткою зачіскою, ніби був лисим, але коричневий колір короткого волосся все ж таки можна було помітити.

- Дякую, Модесте. - Омелян подивився на цього парубка, який щойно заступився за ідею живого предмету. - Ви з Одариною допомогли мені визначитись, кого направити на цей астероїд. Принаймні з двома кандидатами. Ви, Модесте та Одарино, спуститеся на астероїд, перевірити свою гіпотезу живого магніту. Хто ще бажає прогулятися по невідомій поверхні? Дивлюся, бажаючих немає… Фекло, - на цьому слові темнорусява дівчина зі світло-карими очима подивилася уважніше на свого керівника, - твоя друга спеціальність пов’язана з паранормальним. Думаю, це може пригодитися. Може відчуєш своєю внутрішньою силою, де краще шукати. Гнате, ти четвертий.

Чорнявий кучерявий темнокароокий широкоплечий хлопчина стверджувально покачав головою в знак згоди.

- Ми зараз наближемося до астероїда та в 10.00 вихід. - закінчив розмову Омелян.

Через півгодини Одарина, Модест, Фекла та Гнат готувалися у проміжному відсіку до виходу у Космос та висадці на астероїді, біля якого застиг космічний корабель, який виконував роль бази.

- Добре, що ми з тобою у парі. Ти така говорлива зазвичай, що мені не буде нудно кілька годин проводити їх на тому безлюдному астероїді. - звернувся через свій поки що незакритий шолом Модест до Одарини.

- Я зараз тобі пояснювати не буду, немає часу, але там я тобі по всіх пунктах розпишу, чому моя говорливість - це погано. - пообіцяла Одарина.

- Добре. Чекаю на це. Принаймі мені не буде скучно.

- Знов ці двоє щебечуть, як пташки. Не здивуюсь, якщо оці двоє стануть парою. - шепітом промовив Гнат до Фекли. - Що тобі підсказує твоя паранормальність?