Він

Музика змінила свої ноти на більш спокійніші і незрозуміло звідки з’явився хлопчина, настирність якого била всі рекорди попередніх залицяльників. Ще за мить музика притихла і на її зміну прийшов балаган з відголосків, у яких білявка проявляла своє незадоволення та відмовлялася від зайвої уваги. Це спонукало Сергія покинути келих та стрілою полетіти сходами вниз.

- Відвали від неї! – гаркнув, щойно дістався білявки та по-хазяйськи сховав її за своєї спиною.

Щойно він взяв її за руку, відчув, як калатало її серце, і тільки від цього хотілося вмазати покручу, який не знав свого місця.

- Ти, що – здурів? Це ж Саня Володін – господар цієї вечірки, - смикнув його Слава, який незрозуміло звідки взявся. – Якщо він око поклав на неї, то має повне право.

На відміну від свого друга він старався зайвий раз очі не піднімати до Сані і почувши ці слова, господар вечірки, ніби спеціально голосно мовив:

- Вона моя!

Від почутого очі Сергія запалали праведним вогнем, а те, що дитина перед ним вже вважав себе переможцем, додавало ще більше дров у топку. Сірий був не з тих, хто ось так здавався, навіть якщо проти нього йшла ціла зграя, тому, відкинувши руку друга, він продовжив стояти на своєму, зовсім не звертаючи увагу на дівчину, що весь цей час ховалася за його спиною та перелякано лупала очима, стараючись дихати через раз.

- Хто тобі таке сказав? – перепитав він далі, зробивши впевнено декілька кроків вперед, аби порівнятися зі своїм супротивником, на вечірку якого зовсім не хотів іти.

Напевно відчував, що тут не буде нічого хорошого, зате сама доля підштовхнула його, аби він все ж потрапив у це болото та міг забрати своє.

- Ти хто такий? Я тебе знаю? - у посмішці вишкірився Володін, корчачи з себе героя. Це ж бо була його вечірка, значить і правила встановлював він. Принаймні так думав сам Саня, відстоюючи свої бажання та хотілки. – Хочеш її забрати, давай розбиратися по-чоловічому.

- Це як? Будемо морди один одному бити? – перепитав чорнявий іронічно, не зводячи очей з гада, якому вже давно хотілося наваляти по морді, адже внутрішні правила не дозволяли бити слабшого. – Не здається тобі, що це пережитки минулого?

- Забереш її тільки коли переможеш на ринзі, - розминаючи зап’ястя мовив Володін, і більшість тих, хто увесь цей час стояли навколо, наглядаючи за дійством, заволали в ейфорії, відчуваючи гарне видовище.

Для Володіна це був ще один спосіб розважитися та привернути до себе увагу, а для Сергія – зайвий раз розім’ятися, тож, провівши поглядом по присутнім та зачепившись на Заї, чорнявий кліпнув підбадьорливо оком та спокійно мовив:

- Згода.

- Всі у підвал! – заволав господар закликаючи глядачів, і після цих слів гамір піднявся ще більше, і тільки барабанів не вистачало, аби додати тому дійству ще більшої помпезності.

Слава, який й досі стояв поруч, опустив голову, схопившись рукою за потилицю. Напевно старий друг відчував, що його бажання повеселитися – накрилося мідним тазом, але дивлячись на цю картину, Сірий тільки мотнув головою, ніби запрошуючи друга підтримати його, і той мовчки згодився.

Всі ринули в підвал і Сергій ішов на початку тієї колони, весь цей час тримаючи дівчину за руку. На диво, білявка була слухняною та не старалася втекти, як минулого разу. Навпаки, її руки міцно трималися за чоловічі, неначе боялися відпусти захисника її честі. Від цього, у Сергія в середині роздавалося ще невідоме до цього тепло, що розходилося всім тілом, даруючи особливе задоволення. А коли їхні погляди пересікалися, здавалося, що ті відчуття збільшувалися вдвічі.

- Так, давай обговоримо правила, - перебив Володін їхній зоровий контакт, переводячи увагу на себе. – На цьому ринзі немає правил, - додав далі і почувши ці слова, Зая смикнулася, відправивши переляканий погляд Сергію, а всі інші заволали в ейфорії.

- Домовилися, - промовив той, знову перевівши погляд на дівчину.

Бій почався з гонгу. Увесь цей час поки Саня стрибав по рингу, відшукуючи слабкі місця свого противника, Сергій не зводив очей з Заї. Напевно таким чином він спеціально підвищував градус, бо в тих дівочих переживаннях він знаходив щось лоскітливе для себе.

Володін не збирався розтягувати задоволення від процесу: стрибок, виворот і Сергій отримав перший удар над бровою, яка різко засочилася невеликим струменем крові. Орава заволала від першої крові, підіймаючи децибели хаосу, а Зая закрила обличчя долонями і це розізлило чорнявого.

- Ти засмутив мою дівчину, - став у позу Сергій, демонстративно підзиваючи противника нападати, і господар вечірки з ентузіазмом прийняв його запрошення, рвонувши вперед.

Нахил, обхід, лівий хук з усієї дурі в ціль, і Саня впав додолу, вхопившись за голову. Так і залишився лежати посеред рингу, проклинаючи всіх і вся за те, що не попередили, що Вовк Сергій Сергійович ще зі шкільної парти був чемпіоном з кікбоксингу у середній вазі.

- Ходімо додому, - не звертаючи увагу на скорченого противника та на всіх, хто був навколо, мовив Сергій та вхопивши дівчину за руку, потягнув її за собою.

Слава та чорнява дівчина, яка весь цей час трималася Заї, залишилися позаду, так само, як і десятки дівочих сердець, які розбилися в розумінні того, який чоловік був перед ними, але той чоловічий вчинок захисту честі належав тільки одній серед них.