Пролог

.Голка занурилась під шкіру шиї. Рідина фіолетового кольору змішалась з кров'ю. 
Рідина мала назву "Екстерн" або "Рідина правди", змішавшись з кров'ю біля мозку вона заважає людині брехати, той кому її вкололи каже лише правду.
-Ну все, тепер ти будеш казати лише правду, - прошепотів жіночий голос.
Викока дівчина з срібним волоссям, що була одягнена в  лосини,  майка, зверху  кожана куртка, взута в ботинки, а на лиці маска, що закривала рот та ніс, було видно фіолетові очі. Всі речі були чорного кольору.
-Диктофон включений. Ти вбив Аурума?, - запитала дівчина. Одна рука Срібноволоски держала зброю(довге та гостре стальне лезо, що мало збоку міцну ручку з красного дерева) біля горла жертви, а інша держала кенжал під нижнім лівим ребром.
Срібноволоска рідко виходила на справу, але якщо вона  йшла на вбивство, то жертві цього не уникнути.
-Я, - прохрипів чоловік років тридцяти.
-Навіщо? - запитувала дівчина.
-Щоб отримати Арес.
-Ти хотів отримати предмет сили, який може мати ЛИШЕ представник з великого роду за який ці чотири величні, самі древні роди Арнельї постоянно ведуть торг?
-Таак. Я знаю, що ти із якогось величного роду, але з якого? Вони тебе прислали вбити мене.
-Не твоє собаче діло, - коротко мовила дівчина.
Вона мєдлєнно вставила кенжал прокпучуючи його. Чоловік впав на землю, його тіло пронизав лютий біль.
Тим часом вона вимкнула диктофон.
Приблизно двадцять хвилин з великими муками він помирав.
Вона дивилась на це зі злобою та насолодою.
Коли чоловік робив останній подих, дівчина присіла та мовила:
-Quod animae mortuorum mea in sempiternum(душа померлого навіки моя).
Із серця чоловіка виліз темно-фіолетовий камінь.
-Mihi ministrat virtutem lapidis(мій камінь сили служить мені)
Крестал ввійшов у  портал.
Дівчина вийшла через вікно з будівлі.
Вона сіла на свій сіро-чорний мотоцикл в якого замість коліс енергосфери, з номерами "09013", але це були номери для вбивств, потім вона міняла їх на справжні.
Такі мотоцикли були у  доволі великої кількості людей.

---------------
Були чотири великі роди. Ренс, Акаййа, Мюлехен, Ернс.

На цій паралелі були реанси, називались так тому що паралель Реана(вона була закритою, щоб вийти з неї потріьно мати або велику силу, або жезл влади, в кожно роду по-одному.).Люди які могли мати якусь силу, яка давала якусь надзвичайну змогу.

Чорні реанси мали інтереси до борьби, стрільби, боїв. Коли вони вбивали отримували "Камінь смерті", вони могли його продати або зберегти його, при боях він потрібен адже він містить в собі премножену в декілька раз силу з якою вбивали, чим больніше та довше вмирає жертва тим темніший крестар, чим темніший крестал тим він цінніший та сильніший.

Світлі реанси мали інтереси до танців, співів, природи. 
Вони мали змогу воскрешати. Звісно з каменем смерті лекше, але хто з чорних його віддасть? Щоб могти воскресить без каменю потрібно бути сильним. 
Коли вони воскрешають, то отримують "Камінь життя", чим більше енергії збережено в воскресеному тим світліший камінь, чим світліший камінь тим дорожчий та сильніший він, в кресталові зберігалась премножена сила витрачена на воскресіння.Камінь також можна або продати, або зберегти.

Від того які в тебе були захоплення не визначплось який  ти реанс, бувало дуже часто, що змішані інтересь, танці та бої і т.д і т.п. Яким ти будеш визначало посвячення зроблене в шість років на день нанодження. В сімейному святилищі ложаться два місячні камені, чорний та білий , дитина підходити до них, камінь відчуває твою душу, якщо чорна то чорний, якщо біла то білий.