8.2

Я відчуваю, як ці слова лягають на шкіру — саме так, не в голову, а на шкіру, як температура, як дотик, як щось фізичне. Мій голос. Не “моя перекладачка”. Не “мій інструмент”, А “мій голос”.

Ніби він віддає мені частину себе і одночасно забирає частину мене.

— А Салві?

— Отримає рівно стільки, скільки потрібно, щоб думав, що виграє. Поки не перестане.

— Поки не перестане що?

— Думати.

Десь у дворі хтось зачиняє вікно — скрип дерева, звук засувки. 

— А якщо я відмовлюсь?

Він дивиться на мене без виразу — або з виразом, який я не вмію читати, а я вмію читати майже все, і це мене лякає більше за будь-яку відповідь.

— Тоді ти повернешся до Салві. Одна без захисту і без плану. З порожнім стовпчиком у блокноті.

Я завмираю.

— Звідки ви знаєте про блокнот?

Він не відповідає. Просто дивиться — і я розумію: він знає. Про блокнот, про стовпчики, про порожнє “що я маю”. Він знає, бо він — це він, і він знає все, і я вже навіть не здивована, я просто сиджу і відчуваю, як останній шар контролю — тонкий, як папір, — тріщить по краях.

***

Він дістає папери.

Справжній контракт. Юридично оформлений, на щільному папері, з логотипом адвокатської фірми, яку я знаю — одна з найбільших у Мілані. Не рукопис на серветці. Не усна домовленість. Документ.

Він кладе його на стіл між нами — той самий стіл, за яким я їм, і працюю, і п'ю каву вранці, і тепер на ньому лежить контракт із мафіозі, і це мій стіл, і це моє життя, і коли саме воно стало таким?

Я читаю. Кожен пункт, кожне слово — бо я перекладачка, і я знаю, що диявол живе в підрядних реченнях.

Пункт перший: вона забезпечує усний переклад і мовний супровід на всіх засіданнях, переговорах і зустрічах за вказівкою Замовника.

Пункт другий: Замовник забезпечує повну юридичну та фізичну безпеку Виконавця та її родини, включно з усуненням загроз з боку третіх осіб.

“Третіх осіб” — це Салві. Без імені — але з хірургічною точністю.

Пункт третій: Виконавець зберігає автономію у виборі мовних засобів, інтонації та стилістики перекладу.

Я перечитую цей пункт двічі, навіть тричі. Він записав це юридично, офіційно, чорним по білому: я контролюю як. Він контролює що — але як належить мені.

У жодному контракті, який я підписувала за п'ять років роботи, ніхто не записував моє право на інтонацію.

Пункт четвертий: термін дії — до завершення судового процесу або за взаємною згодою сторін.

Пункт п'ятий: абсолютна і двостороння конфіденційність. 

Пункт шостий: компенсація. Цифра, від якої я мала б підскочити — але не підскакую, бо гроші зараз найменше з того, що має значення.

Пункт сьомий: розірвання — за ініціативою будь-якої сторони з попередженням за сім днів.

Я дивлюсь на останній пункт і думаю: він дав мені вихід. Сім днів. Це не пожиттєве рабство. Це не пастка без дверей, а клітка з ключем на внутрішній стороні.

Або він хоче, щоб я так думала.

Або — і це найнестерпніше — він справді дав мені вибір.

Я перегортаю сторінки назад. Перечитую пункт за пунктом. Шукаю підступ — у формулюваннях, у зносках, у тому, чого не написано. Я вмію це робити. Це моя робота — знаходити те, що між рядками.

Між рядками — нічого. Контракт чистий, точний, продуманий до останньої коми.

Він продумав це ще до того, як я усвідомила, що потрапила в пастку. Кожен пункт — відповідь на питання, яке я ще не встигла поставити. Він написав цей документ для мене — не для абстрактного виконавця, а для жінки, яка читає підрядні речення і шукає диявола в деталях.

— Ви все це спланували, — кажу я. Я не питаю, а констатую, бо вчусь у нього.

— Так.

— До першого засідання.

— До того, як Салві знайшов Луку.

Я заплющую очі. І одразу ж відкриваю, наче боячись лишатися в темряві без захисту. Контракт все ще на столі. Він все ще в кріслі. Реальність не змінилась за ті дві секунди, які я провела в темряві під повіками.

Шкода.

Я беру ручку.

Він встає.

Я чую тихий рух тканини, скрип підлоги в тому місці, яке скрипить завжди, друге від вікна. Він знає мою квартиру. Він знає, де скрипить підлога. Від цієї думки мурашки — від потилиці вниз по хребту, і я стискаю ручку міцніше, ніби вона може мене захистити.

Він підходить...