СрІбна Нитка МІж Скелями

110. КАЖАНИ РОЗКРИЛИ ПАРАСОЛІ

КАЖАНИ РОЗКРИЛИ ПАРАСОЛІ

Кажани розкрили парасолі —
чорні шестигранники-циліндри,
і розсипалися тіні-краплі солі
у зіниці, котрих вже не видно.

В очних ямах вогники блукають,
як блукає гниле листя у воді,
як блукає сморід моху у канавах,
як блукає з сигарети сизий дим.

Сизий дим — лише плакуча гусінь,
вічно ниючий і зігнутий черв'як.
Кажанам лише на два укуси.
Писк, тріск — і лишився на зубах.

Зуби — ґрати в кажанів, навіть не менше,
зуби в кажанів — завжди стіна,
і в них вріжеться от кожен поперечний,
в кого кістки в язику уже нема.

Хто нахабно солить іншим рани,
перетравлюється в пащах кажанів.
Кажани не з ними і не з нами.
Кажани — це судді з казанів.

Вони піднялись у це болото,
як здіймається азот перед дощем,
що безкоштовно людського поту
і землі сирої під сухим бордо плащем.

Це тому тобі так холодно у грудях,
й по хребту ганяють таргани.
Криве слово — ти для них солодке блюдо.
Вони бачать. Вони чують. Це вони.

Всі слова тримай, не озирайся,
тявкнеш зайвого — біжи. Вже Бог з тобою.
Язика за зуби. Хрестик в пальці.
Кажани розкрили парасолі.

(Квітка Лісовська)

Квітка Лісовська

Подобається

#299 в Різне
#12 в Поезія
#106 в Містика/Жахи

Відредаговано: 20.09.2026