ТІНЬ МЕТЕЛИКА
Я — тінь метелика на стіні. Я чорна і біла, я чорно-біла, Я — те, що заточене в коло граніт, І має кругами повернуті крила.
Я — мандала із шилом у центрі, Овально-трикутний пульсуючий кокон, З ниток і болотних букетів, Що пахнуть запрілістю, пилом і мохом.
Це я — той клубок із зубами квадратними, Що клацає, штрикає, ріжеться іклами, Це я — те, що котиться в стіни кімнати і... Об них розбивається лунами битими.
Й тріщать сухим листям всі штори, що тіффані, І небо на смак вже криваво-малинове, Хочеш — довірся, а хочеш — не вір мені, Та я — лише тінь чогось значно красивого...
(Квітка Лісовська)
#287 в Різне
#15 в Поезія
#100 в Містика/Жахи
вірші на різну тематику, вірші про силу людей, від долі не втечеш
Відредаговано: 20.09.2026