СрІбна Нитка МІж Скелями

88. БАЧИШ?

БАЧИШ?

Бачиш, в мені розливається пекло,
І в ньому плавають гранітні і сірі кити.
Бачиш, в мені замикається крапка-планета,
І загораються сині, червоні дроти.

Чуєш, як іскри ці лапами устриць стрекочуть,
Плюх-плюх у калюжах, де кіркою взявся замилений струм,
Й тіла чорнильниць плюскотом своїм лоскочуть
Звуками арфи й порваних на мертво струн.

Ті струни і досі в лавовій призмі валяються,
Як хвости ящірок, кинуті на призволяще.
Запахи сірі, і листя від них піднімаються
І проростають у небо багряне, наче дуби в голій чаші.

І лижуть їм щоки білки руді,
Веселіски,
Царапають кігтями між теракотових кірок,
Бігли. Завмерли. І на гілках прям зависли.

Пекло розлилось
І вилилось з мене
Десь у безтілий годинник.

(Квітка Лісовська)

Квітка Лісовська

Подобається

#277 в Різне
#7 в Поезія
#85 в Містика/Жахи

У тексті є: вірші на різну тематику, вірші про силу людей, від долі не втечеш

Відредаговано: 29.08.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись