СрІбна Нитка МІж Скелями

81. ПАТЕРНИ І ДИНОЗАВРИ

ПАТЕРНИ І ДИНОЗАВРИ

Заховай в валізи-бегемоти
Усі мої порвані, скинуті шкури,
Запхни їх їм в черево — що-вічне болото,
Яким вони п'яними ранками курять.

Зверни мої шкури клубками-планетами,
Підвісь на канатах всіх книг, що-трапеції.
Нехай там висять шестикутним скелетом, мов
У чорному морі складів і інерції.

Нехай виливаються з зашморгів білих,
Дзюркочуть водою всіх рун неіснуючих
І нявкають тихо чорнилами сірими
Між диму півоній на стінах малюючих.

Наскельні малюнки, що пахнуть, мов попіл,
Що пахнуть, мов шкіра усіх динозаврів,
До того, як мить миттю стала польотом,
До того, як вічність приплюснулась в завтра.

Нехай динозаври мої гладять м'язи,
Червоно-багряні, з відблиском рожевим,
Торкаються гостро, незграбно, незв'язно
До ребер душі і до мене, напевно...

І я цілуватиму всі лапи солоні
Усіх птеродактилів-велоцирапторів,
Тільки би зникли у пащах червоних —
У бегемотах усі мої патерни.

(Квітка Лісовська)

Квітка Лісовська

Подобається

#284 в Різне
#8 в Поезія
#88 в Містика/Жахи

У тексті є: вірші на різну тематику, вірші про силу людей, від долі не втечеш

Відредаговано: 30.08.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись