СрІбна Нитка МІж Скелями

73. РОЖЕВІ ЖАБИ

 РОЖЕВІ ЖАБИ

(Поетичний екфразис до картини Клода Моне «Ставок з водяними ліліями»)

Жаби рожеві, на блюдах зелених  
Глядять найглибшу з коричневих темряв -  
Чай що налитий у чашку піщану,  
Чай що парує трубою з титану.  

Риби десь плавають,, жовті на денці,  
І течуть лавами десь по інерції.  
Жаби рожеві на блюдах підстрибують,  
Схил ,сонця груди і небо все видно їм.  

Сонце знову синє а небо знов жовте,  
Схил -знову вогке і тепле болото,  
Де тихо сплутались вербові коси,  
І люто дзищать як смарагдові оси,  
Мов авокадо спадають у темряву,  
У водоспади коричневі демонів.  

Плюсь ! Крап , крап , крап. На воді вже круги,  
Жаби рожеві скриплять від нудьги.  
І та нудьга знову пахне азотом,  
Рибою ,качкою і жаб'ячим Потом,  
Що струмонить по овальних губах,  
Жабам так холодно. Жаби ж -не птах,  
Бог поскупився на крила і пір'я,  
Тому усі -жаби лиш паростки лілій,  
Блідо-рожеві на колір як опік,  
Сидять ловлять мух на усіх одним ротом.  

(Квітка Лісовська)
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше