СрІбна Нитка МІж Скелями

69. ДРАКОНИ У СТІНАХ

ДРАКОНИ У СТІНАХ

Я вдруковую в стіни
чорних чорнильних драконів,

я виліплюю з глини
лиця, живі іконам.

Комусь — зморшки із білої
рихлої маси,
комусь — лють, мов у горгулі, синьої,
а комусь — блазнівську гримасу.

І я чую їх сміх,
і я чую скрипіння стелі,
коли хтось громісткий із них
коми рве по моїх деревах.

Я вдихаю і видихаю
запах хвої і кардамону,
я сама їх беру і гойдаю
десь на гойдалках, цих драконів.

І дракони смакують простір
сірих стін у наскельних рунах,
і на смак він, як мокрі кості,
в шоколаді на подарунок.

Я вдруковую в свої стіни
волоцюг-синьо-сірих зміїв,
я пишу їх собі на тілі,
щоб вони мене точно з'їли.

Я дивлюсь їм в бордові очі,
і я чую цей рик зубів,
я вдихаю із ними ночі,
жовті, білі всіх кольорів.

Я разом з ними п'ю багряну,
і гарячу, й гірку, солону,
я за них вже лежу, мов камінь,
а за мене — в стіну дракони.

Я держу в чотирьох квадратах
усіх звірів, що дикі до дна,
я навчилася їх писати.
Я ніколи не буду одна.

Квітка Лісовська

Квітка Лісовська

Подобається

#271 в Різне
#6 в Поезія
#84 в Містика/Жахи

Відредаговано: 28.08.2026