СрІбна Нитка МІж Скелями

67. БДЖОЛИ НА ОДВІРКАХ

БДЖОЛИ НА ОДВІРКАХ

Тут бджоли висять на одвірках,
Старі ліхтарики погаслі,
Й стікають з тріщин в кути-дірки
Жовтогарячим світлим маслом.

Кути трикутними чима
Лягли на мармур під кутом.
Мурчить котом підлога біла,
Сичить й вдаль сиплеться піском.

Сплітає клешні свої сиві
Із гіллям древа-ароматом
Стола, де пахнуть апельсином
Листки паперу з фльором м'яти.

Листки гойдають вітер лисий,
Що штрика вовняний канат,
Де чорні павуки зависли
І пилом солодко хрумтять.

Пил стелиться, мов килим, в горлі,
Кисло-солодкий, наче творог.
А під шатром пітьма десь гола
Спить на холодних м'яких горах.

Подушки чорні, сині, білі
Їй в такт напружено сопуть
Й парфумом чорної ванілі
До Мар дорогу вже кладуть.

Старе фортепіано з бежу
Сидить в кутку, як вірний пес,
Закутане в льняну одежу,
Що пахне, наче той овес.

І хекає фортепіано
П'ятдесят другим язиком,
Надихавшись суниць янтарних,
Що помирають під вікном.

Суниці тягнуть гіркі пальці
До вже залапаного скла...
І крутиться земельна таця...
І худне жвавість від тепла...

(Квітка Лісовська9

Подобається

#257 в Різне
#4 в Поезія
#76 в Містика/Жахи

Відредаговано: 07.08.2026