СрІбна Нитка МІж Скелями

62. ІДУ ШУКАТИ

ІДУ ШУКАТИ

В цьому залі кришка роялю — віяло.
В цьому залі хребти зі сталі
На мармур стікають зміями.
В цьому залі шматки мусліну
Забинтовують падші тіла.
В цьому залі костюми з глини,
Очі карі жеруть до тла.

В цьому залі фіранки з шовку
Розвиваються, наче дим.
І паперовий ліхтарик жовтий
Гарбузом бродить поміж стін.

Світить, блимає, але не гріє.
Губи смаку вершків й оливок,
Що лиш тільки шуміти вміють,
Мов брезентом, твердим чорнилом...

В цьому залі плюють словами,
Як водою плюють фонтани,
Що вже вплутались язиками
В дикий сморід іржі і сталі.

І тече він, неначе нафта,
Гладдю тихою всіх дзеркал.
Тут сьогодні — учора-завтра.
На слонових кістках — карнавал.

Й б'ються власні й чужі підбори
У конвульсіях, у кадриді.
Шум і скрип, скавуління штори,
І на стелі вже чорні діри.

Усе сплеснулось в одну точку.
Раз і два — закінчився бал.
Погубили муслін й сорочки
Всі, хто маски свої не зняв.

Горить полум'ям чорним зала,
Тріщить віяло винувато.
Ви ховались? В монахів грали?
Бісенята, іду шукати.

(Квітка Лісовська )

Квітка Лісовська

Подобається

#257 в Різне
#4 в Поезія
#76 в Містика/Жахи

У тексті є: вірші на різну тематику, вірші про силу людей, від долі не втечеш

Відредаговано: 07.08.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись