СрІбна Нитка МІж Скелями

57. МІСТО (16+)

МІСТО

Це місто з сигарет і гнилих труб.
Це місто — лиш скелет бродячих труп,
Це місто — цирк на дроті, штурм дель арте,
Це місто, де не можна засинати.

Це місто вже на дроті висить.
І як воно колись туди залізло?
Це місто штурхає іржавими ногами
Свинцеві хмари, вишиті салатовим хрестом,

І кидає в будинки шматки пари,
Що до стін липнуть помаранчевим джгутом.

Джгути смердять залізом, розтікаються
І кобрами повзуть по білих стінах.
А стіни паперові, мов хитаються, —
Впадуть, як знають, то ніхто їх не підніме.

Це місто — міст. Повалена пустеля
Стоїть на спині в асфальтної ропухи,
Й очима равлика знов зазирає в небо-стелю,
Тримається за неба довгі вуха.

Жує злий газ, немов тюремну манку,
Із сонця, що — потріскана тарілка,
Й з різців витягує ті вічності уламки,
Які ковтати, мабуть, просто гірко.

Це місто — звалище, не снилося нікому.
Це місто — і болото, й іподром.
Біжать під містом багрянисто-білі коні,
Дрижать, іржать і скавулять дорозі в тон.

Це місто — лиш холодні сірі стіни,
Підводні камені без краплі океану.
Кружляють ними графіті-дельфіни,
Сирі, сухі, і стомлені, і п'яні.

Це місто — вакуум, розібрана палата.
Це місто, що його нема на схемі.
Тому тут і не можна засинати,
Інакше проковтне вся ця система.

(Квітка Лісовська)

Квітка Лісовська

Подобається

#256 в Різне
#4 в Поезія
#76 в Містика/Жахи

У тексті є: вірші на різну тематику, вірші про силу людей, від долі не втечеш

Відредаговано: 07.08.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись