СрІбна Нитка МІж Скелями

56.ЦИКЛ

ЦИКЛ 
На зелених шпильках 
Сім черепів із меду 
З чорної машинки, 
Проросли під небом. 

В черепах селилась, 
Голуби всі чорні,
Дулись і молились, 
Гнізда вли червоні. 

І шуміло поле, 
Черепи блищали, 
І пурпурні хмари 
Бджолами дзищали 

Розливався сидцем, 
Дим, На запах-груша, 
Повзав довгим полем, 
Черепи ті шушпав. 

Пальцями холодними, 
У перчатках синіх, 
Пхав їм в жовті ротики, 
Ягоди калини ,

Сонце опустилося, 
Мов на парасолі, 
Й сіллю притрусило всі 
Черепи медові.

Й стали лиш коралами, 
Всі зелені шпильки, 
Білим снігом танула 
Коренів машинка, 

Черепи розтанули, 
Розлилися в келихи, 
І з бузку спіралями, 
Канули, метелики 

В жовто-помаранчеве
Цегляне" де-небудь"
В циклі десь утрачене...
А жило ж як небо. 

Дим корою вкрився, 
Й  зовсім почорнів, 
Броде он, лисиця, 
Між зелених гір, 

Грон отих калинових, 
Що були трикутними, 
Але сонця вивихом 
Стали шестикутними. 

Чорн-і чорні голуби 
Не махають крилами, 
Поскидали голови ,
Воронами білими. 

Це не страшно зовсім, 
Всі до цього звикли, 
Не пристріт, не осінь, 
Просто новий цикл. 

(Квітка Лісовська)




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше